Байпазинська ГЕС
| Байпазинська ГЕС | |
|---|---|
| 38°16′04″ пн. ш. 69°07′24″ сх. д. / 38.2678° пн. ш. 69.1234° сх. д. | |
| Країна |  Таджикистан |
| Стан | діюча |
| Річка | Вахш |
| Каскад | Вахшський |
| Початок будівництва | 1985 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 600 МВт |
| Середнє річне виробництво | 3,500 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | греблева |
| Характеристики обладнання | |
| Кількість та марка турбін | 4 х радіально-осьові |
| Витрата через турбіни | 4 х м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 4 х |
| Потужність гідроагрегатів | 4 x 150 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | кам'яно-накидна гребля з бетонним екраном |
| Висота греблі | 70 м |
| Власник | ВАХК «Барки Точик» |
  Байпазинська ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
Байпазинська ГЕС - ГЕС на річці Вахш в Хатлонській області Таджикистану. ГЕС входить до Вахшського каскаду ГЕС. Належить ВАХК «Барки Точик».
Має кам'яно-накидну греблю з бетонним екраном розташована близько в 9 км до південного сходу від селища Яван Хатлонської області, Таджикистан. Метою створення греблі ГЕС є вироблення електроенергії. Перші три турбіни Френсіса потужністю 150 МВт були введені в експлуатацію в 1985 році, четверта - в 1986[1][2] Водосховище також використовується для зрошення близько 40000 га в долинах Яван і Обікіїк на заході, за допомогою тунелю завдовжки 7,3 км.[3]
- ↑ Baipazan HPP (Russian) . Barki Tojik. Архів оригіналу за 16 травня 2014. Процитовано 16 січня 2015. [Архівовано 2014-05-16 у Archive.is]
- ↑ Hydroelectric Plants in Tajikistan. IndustCards. Архів оригіналу за 18 січня 2015. Процитовано 16 січня 2015.
- ↑ Irrigation in the countries of the former Soviet Union in figures. Rome: Food and Agriculture Organization of the United Nations. 1997. с. 186. ISBN 9789251040713. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 16 січня 2015.