Битва за Станиславів (1914—1917)
Битва за Станиславів у 1914—1917 роках | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Перша світова війна | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Австро-Угорщина
Німецька імперія Королівство Польща |
Російська імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Франц Йосип | Микола I
Михайло II Георгій Львов Олександр Керенський Григорій Бобринський генерал Микола Іванов генерал Олексій Брусилов генерал Лавр Корнілов генерал Антон Денікін | ||||||
Військові формування | |||||||
Армія Австро-Угорської імперії
Армія Німецької імперії |
Армія Російської імперії | ||||||
Військові сили | |||||||
невідомо | невідомо | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | невідомо |
Битва за Станиславів під час Першої світової війни (1914—1917) — серія боїв за місто Станиславів, які розпочалися 3 вересня 1914 року. Бойові дії точились між військами Австро-Угорської та Російської армій.

Після вбивства Франца Фердинанда сербським націоналістом Григорієм Принципом розпочалась Перша світова війна[1] в результаті якої Станиславів опинився на Галицькому театрі бойових дій. Лінія фронту шість раз перетинала місто.
Російські війська розпочали бойові дії 3 серпня 1914 року та заволоділи Станиславовом 30 серпня 1914 року[2]. Австрійські війська покинули місто та відійшли у гори[3]. Сучасні дослідження показують, що австрійці залишили місто без боїв[4].

Станиславів увійшов до губернар-губернаторства Галичина, яке очолив граф Григорій Бобринський, який був праправнуком Катерина II[5].
7—8 лютого 1915 року Цісарська армія на декілька днів зайшла у місто, проте 19 лютого 1915 року Царська армія повернула контроль над містом[3]. У червні 1915 року австрійські війська взяли місто під контроль. Відбулись розстріли місцевих жителів, приводом до яких стали звинувачення у співпраці з царськими військами[3].
У серпні 1916 року російська армія в ході Брусиловського прориву втретє заволоділи містом. У липні 1917 року австрійська армія за підтримки німецьких частин розпочала останній наступ, вогнем артилерії було зруйновано міську Ратушу та купол театру імені Монюшка[3]. Російські війська під час відступу розпочали мародерство, яке зупиняв Врангель[3]. Єдиною великою сутичкою того етапу битви стали бої за Краківські лани (сучасна вул. Довженка) де австрійсько-німецькі частини зупиняли польські улани[6].
- Бої за Станиславів (1704)
- Оборона Станиславова (1739)
- Оборона Станиславова (1764)
- Бої за Станиславів (1809)
- Бої за Станиславів (1919)
- Бої за Станиславів (1939)
- Бої за Станиславів (1941)
- ↑ Шурхало, Дмитро (27 червня 2014). Два постріли, що спричинили світову війну. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ Станиславів оборонний. За всю історію міста йому довелося взяти участь у 12 війнах (ФОТО). "Репортер" (укр.). 22 серпня 2020. Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ а б в г д Станиславів у часи війни. Галицький Кореспондент (укр.). 13 травня 2012. Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ «Карлик» штурмує Станиславів: як на Прикарпатті почалася Перша світова (ФОТО). "Репортер" (укр.). 8 серпня 2020. Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ Станиславів під час Першої світової війни. Збруч (укр.). 21 травня 2014. Процитовано 30 вересня 2023.
- ↑ Сто років тому Івано-Франківськ звільнили від російських військ. Курс. Процитовано 30 вересня 2023.