Будинок окружного суду (Кам'янець-Подільський)
| Будинок окружного суду | |
|---|---|
| |
| 48°40′24.900000098797″ пн. ш. 26°34′22.000000100802″ сх. д. / 48.67358° пн. ш. 26.57278° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Місто | Кам'янець-Подільський |
| Адреса | пл. Вірменський ринок, № 5 |
| Тип | пам'ятка архітектури[d] |
| Стиль | еклектика з елементами ренесансу і класицизму |
| Початок будівництва | 1856 |
| Побудовано | 1892 |
  Будинок окружного суду Будинок окружного суду (Україна)  Будинок окружного суду Будинок окружного суду (Хмельницька область) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Будинок окружного суду[1] (також будинок казенної палати, будинок дворянського зібрання[2]) — пам'ятка архітектури національного значення у місті Кам'янці-Подільському Хмельницької області (охоронний № 1646[2]). Розташована на площі Вірменський ринок під № 5.
Наприкінці XVI — на початку XVII на місці, де розташований нинішній будинок № 5, стояв палац католицького єпископа, що сполучався коридором із монастирем домініканців. Єпископський палац згорів у пожежі 1612 року і довгий час не відбудовувався. Коли у 1672 році Кам'янець-Подільський захопили турки, вони звели на місці колишнього палацу резиденцію турецького намісника Галіль-паші[1]. У 1699 році турки залишили місто, яке за умовами Карловецької мирної угоди разом із більшою частиною Поділля було повернуто до складу Польщі. У 1805 році, коли місто вже перейшло до Російської імперії, у колишній резиденції турецького намісника влаштували міський театр[1]. Втім, будівля була мало пристосована до потреб театру і майже розвалювалася. Російський поет Костянтин Батюшков залишив наступний опис кам'янецького театру[3]:
|
Є театр; поміркуйте, яким він має бути: коли йде дощ, то глядачі виймають парасольки; вітер свистить у всіх кутках і з чудовими п'яними акторами і скрипкою оркестру створює гармонію особливого ґатунку.
Оригінальний текст (рос.) Есть театр; посудите, каков он должен быть: когда идет дождь, то зрители вынимают зонтики; ветер свищет во всех углах и с прекрасными пьяными актерами и скрипкою оркестра производит гармонию особенного рода. |
|
За деякий час, у 1856 році міський театр переїхав в іншу будівлю на площі Руський ринок, а стару будівлю розібрали і того ж року на її місці почали будувати будинок дворянського зібрання[4]. Під будівництво була також викуплена ділянка по сусідству. Однак, у 1861 році, коли будівля була майже готова, будівельні роботи припинили і довгий час не відновлювали, зокрема, з політичних причин: подільська шляхта брала активну участь у польському повстанні 1863—1864 років проти Російської імперії. Спорудження будинку було завершене лише у 1892 році, вже для окружного суду[4]. Князь Володимир Мещерський[ru], який побував у Кам'янці у вересні 1869 року, так писав про цей довгобуд[5]:
|
|
У Кам’янці на головній вулиці стоїть навпроти палацу губернатора величезний кам'яний будинок, зовні доведений майже до кінця. Перед будинком бачимо риштування. І в такому вигляді цей будинок перебуває з 1861 року. Це будинок подільського дворянства. Перехожий, що не вникає в політику, боязко і недовірливо дивиться на риштування і боязко запитує себе: а що якщо, на мою біду, риштування ці підгнили, і в недобрий час звалиться декілька балок на мою голову. Потраплю я в роздавленому вигляді в табель про незвичайні пригоди, який щорічно з дивовижною сумлінністю складають наші статистичні комітети, але не думаю, що таке безсмертя мене сильно втішить. На запитання ж, коли ці риштування знімуть, відповідають вам: коли листування про цей будинок завершиться. Ясно і коротко! Але якщо ви спробуєте дізнатися, коли ж листування завершиться, вам скажуть: скоро, бо ось уже десять років, як воно йде. Перехожий же, який займається політикою, любить на біду пірнати до дна. Він запитує: як, коли і чому цей дім чудово будувався, а потім так печально не добудувався? |
|
У період перших визвольних змагань у будинку базувалися різні військові частини та установи, зокрема, 74-й Ставропольський полк[4]. Улітку 1919 році у будівлі колишнього суду розміщувалося Міністерство військових справ Української Народної Республіки. Після встановлення у Кам'янці-Подільському, у 1920 році, радянської влади, у будинку знову почав працювати окружний суд, але вже радянський. У 1929—1936 роках тут розташовувався міськвиконком та його відділи[4].
Після звільнення у 1944 році міста від нацистів у будинку деякий час перебувала школа № 1[4]. Пізніше будівлю віддали швейній фабриці, яка після створення у 1977 році у Старому місті Державного історико-культурного заповідника, лишилася єдиним промисловим підприємством у межах Старого міста, у той час як усі інші підприємства перенесли за його межі[6].
5 грудня 2002 року відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки, яка увіковічує перебування у цьому будинку військового міністерства УНР[6].
Будинок кам'яний, триповерховий, із двома підвалами; за розмірами він найбільший на площі[7]. В архітектурній стилістиці будинку поєднані стилі ренесанс і класицизм[2].
Головний фасад виходить на південь, на площу, бічний — на вулицю Домініканську, обидва рустовані. Центральна частина головного фасаду підкреслена рустованими лопатками. Вікна із напівкруглими перекладками, на другому поверсі — також із пілястрами та прямими сандриками. Карниз під дахом виконаний із лекальної цегли. Дах чотирисхилий із дерев'яними стропилами, покрівля залізна. Перекриття пласкі, внутрішнє планування — секційного типу.
- ↑ а б в Будзей, 2005, с. 47.
- ↑ а б в ПГиА УССР, 1986, с. 149.
- ↑ Кошелев В. А. Глава седьмая. На большой дороге. // Константин Батюшков. Странствия и страсти. — М. : Современник, 1987. — 351 с.
- ↑ а б в г д Будзей, 2005, с. 48.
- ↑ Будзей О (15 березня 2013 року). Кам'янець очима консервативного князя. podolyanin.com.ua. Подолянин. Архів оригіналу за 26 лютого 2018. Процитовано 26 лютого 2018 року.
- ↑ а б Будзей, 2005, с. 49.
- ↑ Ківільша Г. Вірменський ринок // «Подолянин» : газета. — 1993. — 28 липня. Архівовано з джерела 18 лютого 2018. Процитовано 23 лютого 2018.
- Коментарі
- ↑ після поразки повстання 1863—1864 років десятки тисяч поляків були заслані до Сибіру або були змушені емігрувати
- Будзей О. Вулицями Кам'янця-Подільського. — Л. : Світ, 2005. — 272 с. — (Історичні місця України) — 3000 прим. — ISBN 966-603-274-0.
- ДВОРЯНСКОГО СОБРАНИЯ ДОМ, 1857-1893 гг. // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (иллюстрированный справочник-каталог) / Г. Н. Логвин (отв. ред.) и др. — К. : Будівельник, 1986. — Т. 4. — С. 149. — 8000 прим. (рос.)