Буотама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Буотама
60°03′44″ пн. ш. 124°23′03″ сх. д. / 60.06222222224977259° пн. ш. 124.384166666697780101° сх. д. / 60.06222222224977259; 124.384166666697780101
Витік
• координати60°03′44″ пн. ш. 124°23′03″ сх. д. / 60.06222222224977259° пн. ш. 124.384166666697780101° сх. д. / 60.06222222224977259; 124.384166666697780101
ГирлоЛена
• координати61°15′55″ пн. ш. 128°45′56″ сх. д. / 61.26553333336077856° пн. ш. 128.76581944446778039° сх. д. / 61.26553333336077856; 128.76581944446778039
БасейнБасейн Лени
Країни: Росія
РегіонСаха
Довжина418 км
Площа басейну:12 600 км²
Середньорічний стік43 м³/с
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Буотама — річка в Росії, права притока Лени. Протікає через національний парк Ленські стовпи, територією Якутії. Довжина — 418[1]км, площа басейну — 12 600 км².

Географія

[ред. | ред. код]
Басейн Лени

Протікає північною околицею Алданского нагір'я і Приленського плато. У басейні понад 200 озер. Впадає в Лену за 100 км вище Якутська.

За даними державного водного реєстру Росії відноситься до Ленського басейнового округу[1].

Притоки

[ред. | ред. код]

Приймає 60 приток завдовжки понад 10 км[2].

Гідрологія

[ред. | ред. код]

Живлення снігове і дощове. Максимум повені в травні. Середня річна витрата близько 43 м³/сек. Замерзає в жовтні — листопаді, скресає в кінці квітня — початку травня.

Бізоновий розплідник

[ред. | ред. код]

Поблизу гирла річки розташований розплідник Усть-Буотама, де утримується популяція бізонів, перевезена з Канади. У ньому проводиться робота з акліматизації канадських лісних бізонів із метою збереження їхнього генофонду[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Буотама / Державний водний реєстр Російської Федерації. Постанова Уряду РФ № 253 від 28 квітня 2007 року. (рос.)
  2. Река Буотама Водоемы России Энциклопедия АкваЭксперт. Ру. www.aquaexpert.ru (рос.). Архів оригіналу за 8 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2020.
  3. В Якутию прибыла четвёртая по счёту партия канадских бизонов. www.sakha.gov.ru (рос.). Архів оригіналу за 7 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2020.

Література

[ред. | ред. код]