Білобрам Надія
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Надія Корнилівна Білобрам (1910 Старий Самбір — 1941) — керівник зв'язку Станіславського обласного проводу ОУН.
Була членом Пласту (курінь «Ті, що греблі рвуть»), працювала в підпіллі, керувала зв'язком Станіславського обласного проводу ОУН. Тричі відбувала покарання в польських тюрмах.
Особисто брала участь у ліквідації польського генерала[1].
Заарештована 10.09.1940. Військовим трибуналом 12-ї армії Київського ОВО 31.03.1941 засуджена до розстрілу.[2]
Страчена НКВС.[3]
- Залізний Пластовий Хрест (2013).
За сприяння Громадського руху Олександра Шевченка «Країна гідності і правди» про Надію Білобрам видано книгу Івано-Франківського краєзнавця Зіновія Бойчука «Від пластового вишколу — до членства в ОУН»[4].
- ↑ Ірина Головенко, Андрій Бойко. Життя пластунки та підпільниці Надії Білобрам описав у книзі івано-франківський краєзнавець (ВІДЕО). Телерадіокомпанія "ВЕЖА". Архів оригіналу за 24 серпня 2019.
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 380. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 24 червня 2024.
- ↑ Бойчук З. У серці мали те, що не вмирає. — Івано-Франківськ: Сіверсія MB, 2005. — С. 120. — ISBN 966-7515-31-1.
- ↑ Ірина Владика (26 червня 2018). Вийшла друком книга про станіславську патріотку часів ОУН. ФОТО - Місто. Архів оригіналу за 24 серпня 2019.
- Зіновій Бойчук (23 травня 2016). Надія Білобрам («Барка») – керівник зв’язку Станіславського обласного проводу ОУН. Галицьке слово. Архів оригіналу за 22 листопада 2016.