Визначення діелектричної проникності
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/65/%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.png/450px-%D0%92%D0%B8%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B4%D1%96%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96.png)
Діелектрична проникність визначається порівнянням значень ємності, які визначаються вимірювачем ємності Е8-4 при заповненні повітряного проміжку стандартною пластиною (50х50х5 мм) і пластиною, що випилюється з досліджуваного матеріалу.
Для порошкоподібних проб розроблений спеціальний прилад (рис.), що складається з конденсатора-датчика, об'єднаного з поляризаційним реле. Конденсатор-датчик являє собою два коаксіальних циліндра з латуні, укріплених у фторопластовій основі. Зазор між циліндрами складає 0,3 мм, глибина заповнення порошком — 5 мм.
Фторопластова основа закріплена на корпусі поляризаційного реле, що вібрує з частотою 50 Гц. Ємність між циліндрами вимірюється цифровим вимірювачем ємності, який одночасно фіксує тангенс кута діелектричних втрат. Маса наважки становить 30—100 мг.
- Папушин Ю. Л., Смирнов В. О., Білецький В. С. Дослідження корисних копалин на збагачуваність. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2006. — 344 с.