Винокурова ефект
Ефект Винокурова — ідея в шаховій композиції. Суть ідеї — тематична фігура звільняє поле, відразу на це поле приходить інша фігура, яка наступним ходом звільняє це тематичне поле, і наступним ходом на звільнене тематичне поле приходить фігура, яка ще на самому початку звільняла це поле.
Ця ідея є ускладненням ефекту пішов — повернувся. Ідею запропонував у 2008 році російський шаховий композитор Вадим Константинович Винокуров (30.09.1953 — 07.05.2018)
В розв'язку задачі на кооперативний мат або прямий мат, фігура звільняє тематичне поле. Після цього друга фігура будь-якого кольору робить хід на це поле, а наступним ходом звільняє його. Далі робить хід фігура, яка на початку звільняла це тематичне поле. По суті ідея повернення фігури ускладнена ходом прийшов — пішов другої фігури. Якщо описати всі ходи фігур в цьому ефекті, то вони виглядатимуть так — Пішов — прийшов — пішов — повернувся.
Цій ідеї дав назву — ефект Винокурова сам автор в своїй книзі «Мой любимый жанр».
4 приз
«Chess Leopolis»
2008
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |         | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
FEN: 8/8/8/5pp1/4pkbq/4pr1p/5p1N/5Kbr
b) 
g5 → e5
a) 1.Bh5 Sg4 2.Qg3 Se5 3.Bg4 Sg6# (MM)[1]
b) 1.Rg3 Sf3 2.Qg5 Sd4 3.Rf3 Se2# (MM)
Для розв'язку задачі чорні звільняють поле, в першому близнюку звільняє поле «g4» чорний слон, а в другому — поле «f3» звільняє чорна тура. Через ці поля в наступних ходах проходить білий кінь. Коли кінь звільнить тематичне поле, на нього прийде чорна тематична фігура, яка це поле залишила раніше.
Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів.
- ↑ Позначення: К — король, Q — ферзь, R — тура, B — слон, S — кінь
- Вадим Винокуров. Мой любимый жанр. — София : Университетско издателство „Св. Климент Охридски“, 2020. — С. 270—271.(рос.)