Властимир (жупан Рашки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Властимир
Жупан Рашки
Правління 825-860
Попередник Просігой
Наступник Мутімир
Строймир
Гойнік
Біографічні дані
Релігія східне християнство
Народження бл.805
Старий Рас, Нові Пазар, Сербія
Смерть бл. 860
Діти Мутімир, Строймир, Гойнік, Країна
Династія Властимировичі
Батько Просігой

Властимир (*бл.805 — †бл. 860) — жупан (князь) Рашки (Сербії) у 825860 роках. Засновник династії Властимировичів.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Син Просігоя, сербського жупана або архонта. Властимир став вождем одного з сербських племен між 825 та 830 роками. Намагався об'єднати сербів під тиском Болгарського каганату. Спочатку визнав зверхність візантійського імператора Феофіла. Після цього зібрав навколо себе сербських вождів (архонтів за термінологією візантійців).

З 839 року починається боротьба проти Болгарської держави, які намагалися підкорити усі південнослов'янські племена. Спочатку бої тривали у Західній Македонії. Болгари на чолі із ханом Пресіаном I атакували сербські землі, але Властимир завдав ворогові поразки у 841 року. Війна з болгарами припинилася близько 842 року. Це сприяло престижу Властимира, який з цього часу відомий як жупан (князь) Рашки. Змів зміцнити кордони держави.

У 846 році Властимир рушив на підтримку візантійців, спільні війська у битвах при Струма і Нестос завдали поразки болгарському війську. Цим забезпечив мир на східному кордоні. Слідом зацим зайняв землі на півдні — область Гум (в сучасній Боснії та Герцеговині). Того ж року видав доньку за князя Травун'ї. Натомість останній визнав зверхність Рашки.

У подальші роки намагався зміцнити княжу владу, проводив політику з централізації країни. Помер між 851 та 860 роками. Після цього сини стали співволодарями Рашки.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Мутімир (д/н-891), жупан у 860—891 роки
  • Строймир (д/н), жупан у 860—880-ті роки
  • Гойнік (д/н-891), жупан у 860—880-ті роки
  • Країна, дружина Белоє, жупана Травун'є (предки династії Воїставовичів)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Fine, John Van Antwerp (1991). The Early Medieval Balkans: A Critical Survey from the Sixth to the Late Twelfth Century. Michigan: The University of Michigan Press. ISBN 0-472-08149-7.
  • Živković, Tibor (2006). Portreti srpskih vladara (IX—XII vek). Belgrade. pp. 11–20. ISBN 86-17-13754-1.