Водонапірна вежа (Хмельницький)
| Водонапірна вежа | |
|---|---|
 | |
| 49°24′25″ пн. ш. 26°59′15″ сх. д. / 49.40691301979772° пн. ш. 26.987583355352324° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
| Місто | Хмельницький |
| Тип | водонапірна вежа |
| Тип будівлі | Водонапірна вежа |
| Стиль | Цегляний |
| Автор проєкту | Віктор Нільсен |
| Побудовано | 1910 |
| Статус | Пам'ятка архітектури місцевого значення |
| Стан | задовільний |
  Водонапірна вежа Водонапірна вежа (Україна) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Водонапі́рна башта у Дубовому — історична водонапірна вежа у Хмельницькому в мікрорайоні Ду́бове, пам'ятка архітектури[1]. Наразі не використовується за призначенням. З 2020 року йдуть дискусії про реставрацію з облаштуванням оглядового майданчика[2][3].
Історія[ред. | ред. код]
Ця вежа була першою водогінною спорудою міста Хмельницький, яке на той час називалось Проскурів. Наприкінці XIX століття місто почало швидко розвиватися і зростати за чисельністю, і пов'язане з цим питання водопостачання стало займати чільне місце в житті городян. У XIX столітті це питання вирішувалося за допомогою численних водоносів, які черпали воду з Південного Бугу та розвозили її по проскурівських дворах. Але без дотримання санітарно-епідемологічних норм, вживання води з річки загрожувало городянам інфекційними хворобами та розповсюдженням емідемій. В місті існувало вісім міських та декілька приватних колодязів, яких не вистачало, тому на початку ХХ століття міська влада вирішила будувати в місті водогін. Однак на будівлю бракувало коштів.
1910 р. військові 35-го Бєлгородського уланського полку для забезпечення водою військових казарм спорудили водогінну башту, що складалася з двох свердловин та насосної станції. Архітектор Віктор Нільсен (він же автор водонапірної вежі у Маріуполі). Конструкція складалася з двох свердловин, насосної станції та водонапірної вежі. Вона забезпечувала потреби військових, а саме — будинки для офіцерів та їх родин, солдатські казарми, шпиталь та конюшні. Міський водогін був побудований пізніше, в 1928 році. Водогінна мережа охоплювала центральну частину міста, частково вулицю Ремісничу й була прокладена до військового містечка, що знаходилося за переїздом по вулиці Речка.
З 1960-х років не експлуатується.
2002 року передана на баланс «Хмельницькводоканалу» від міністерства оборони[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б У Хмельницькому з'явиться новий туристичний об'єкт — Суспільне. Новини, 15 липня 2020 року
- ↑ Оглядовий майданчик на водонапірній вежі: у Хмельницькому хочуть реставрувати історичну пам'ятку ye.ua, 13 січня 2022 року
- ↑ Водонапірна башта у мікрорайоні Дубове може стати артоб'єктом. khmelnytskyi-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 25 серпня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Перевтілення столітньої вежі в Дубовому: що й коли там планують зробити — Олександра РИСКАЛЬЧУК, Vsim.ua, 05.11.2020
- Хмельницькводоканал