Вікіпедія:Законодавство України про географічні назви

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Це довідник, координаційний список.

  • Закон України Про географічні назви. № 2604-IV. Стаття 4 в редакції Закону № 5462-VI від 16.10.2012, № 5029-VI від 03.07.2012
  • у редакції 31 травня 2005 року
    • Стаття 4. Спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв (у редакції 31 травня 2005 року)
Спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань встановлення, унормування, обліку, реєстрації, використання та збереження географічних назв є спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв).
Для розробки та формування основних принципів встановлення та унормування географічних назв при спеціально уповноваженому органі виконавчої влади з питань географічних назв утворюється Міжвідомча науково-методична рада з питань географічних назв. Основні її завдання і повноваження визначаються Положенням про Міжвідомчу науково-методичну раду з питань географічних назв, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
    • Стаття 6. Унормування географічних назв (у редакції 31 травня 2005 року)
Назви географічних об'єктів, що знаходяться на території України, утворюються і передаються державною мовою за нормами і правилами українського правопису в усіх сферах їх офіційного застосування відповідно до Закону України "Про мови в Українській РСР".
У місцях компактного проживання національних меншин України зберігається застосування історично утворених географічних назв з інших мов. Унормування таких географічних назв та їх передача державною мовою здійснюється з урахуванням мовних особливостей більшості населення, яке проживає на цій території.
Призначені для використання в Україні назви географічних об'єктів, що знаходяться на території інших держав, а також географічних об'єктів, на які не поширюються суверенітет та юрисдикція будь-якої держави, передаються державною мовою з мови оригіналу. Унормування таких географічних назв здійснюється за правилами, встановленими спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань географічних назв.
  постанову  Кабінету  Міністрів України від 23 вересня 1993 р. N 783 ( 783-93-п ) "Про утворення Національної ради з географічних назв" (ЗП України, 1994 p., N 2, ст. 37); 
Державне управління у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності (далі - спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв).
Нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, прийняті в межах його компетенції, є обов’язковими для інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, та спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань географічних назв здійснюють інші повноваження, передбачені законами та покладені на них актами Президента України";
  • Стаття 6. Унормування географічних назв
Мова назв географічних об'єктів, що знаходяться на території України, визначається статтею 27 Закону України "Про засади державної мовної політики".
{Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 5029-VI від 03.07.2012}
  • Додаток 4 до Правил передачі ... (пункт 2.5). ПРАВИЛА ТА ПРИКЛАДИ передачі українською мовою приголосних нідерландської мови

7 l л у всіх позиціях Laar - Лар , Bellingvolde - Беллінґволде