Вікіпедія:Метод трьох джерел

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Час від часу обговорюється вилучення статей, що засновані на великій кількості джерел, у яких предмет статті лише згадується. При цьому основними претензіями до таких статей є відсутність енциклопедичної значущості та наявність оригінальних досліджень. Підбиття підсумків таких обговорень ускладнено великим розміром статті, а також наявністю великої кількості джерел різної авторитетності.

Для прийняття рішення про залишення або вилучення такої статті адміністратор може використовувати метод трьох джерел, що складається з наступних кроків:

  1. Вибір не більше ніж трьох вторинних авторитетних джерел, у яких предмет статті описаний найповніше і всебічно.
  2. Створення уявної статті виключно на основі вибраних джерел.
  3. Підбиття підсумку обговорення вилучення уявної статті.

Якщо адміністратор бачить, що навіть на підставі трьох джерел можна створити енциклопедичну статтю, яка відповідає мінімальним вимогам до статей-заготовок, номінована стаття також має бути залишена. Ще й надто, в окремих випадках, коли інші джерела не є авторитетними, статтю можна залишити саме в такому урізаному вигляді: це дозволить прибрати зі статті потенційно незначущу інформацію та оригінальні дослідження, проте за необхідності їх можна буде знайти в історії редагувань.

Якщо ж адміністратор вважає, що заснована на трьох джерелах стаття має бути вилучена, номінована стаття, швидше за все, також підлягає вилученню через наявність одного чи декількох з наступних недоліків:

  1. Стаття не заснована на вторинних авторитетних джерелах або предмет статті описаний в авторитетних джерелах недостатньо докладно, тому навіть на підставі трьох джерел неможливо створити повноцінну заготовку енциклопедичної статті, як того вимагає загальний критерій значущості. Оскільки в джерелах, що залишилися, предмет статті описаний ще менш докладно, при визначенні значущості їх можна ігнорувати.
  2. Предмет статті досить часто згадується в авторитетних джерелах, проте пов'язати їх воєдино без проведення оригінального дослідження неможливо, оскільки немає узагальнюючих джерел. Спроба використання додаткових джерел призведе до об'єднання розрізнених фактів про предмет статті, а отже, сама стаття буде оригінальним дослідженням автора.

Зазначений метод може використовуватися не лише адміністраторами, а й іншими редакторами при оцінці значущості існуючих або запланованих до створення статей.

Іноді метод трьох джерел помилково використовується як аргумент на користь того, що для підтвердження значущості необхідно існування хоча б трьох джерел, присвячених темі статті. Це не так. Відповідно до методу, навіть якщо є лише одне джерело, у якому тема статті описано досить повно і всебічно, предмет статті слід визнати значущим.

Див. також[ред. код]