Вікіпедія:Проєкт:Населені пункти України/Населення/Житомирська область/Андрушівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Андрушівський район

Антопільська сільська рада[ред. код]

АНТОПІЛЬСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 484 особи, з яких 214 чоловіків та 270 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 490 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,96 %
вірменська 1,02 %
російська 0,82 %
білоруська 0,20 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Антопіль[ред. код]

с. АНТОПІЛЬ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 484 особи, з яких 214 чоловіків та 270 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 490 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,96 %
вірменська 1,02 %
російська 0,82 %
білоруська 0,20 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бровківська сільська рада[ред. код]

БРОВКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1344 особи, з яких 572 чоловіки та 772 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1469 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,82 %
російська 2,98 %
білоруська 0,14 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бровки-Перші[ред. код]

с. БРОВКИ-ПЕРШІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 804 особи, з яких 343 чоловіки та 461 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 953 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,94 %
російська 3,95 %
білоруська 0,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Ярешки[ред. код]

с. ЯРЕШКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 540 осіб, з яких 229 чоловіків та 311 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 516 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,45 %
російська 1,16 %
білоруська 0,19 %
інші 0,20 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великомошковецька сільська рада[ред. код]

ВЕЛИКОМОШКОВЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 661 особа, з яких 269 чоловіків та 392 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 529 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,31 %
російська 0,94 %
білоруська 0,37 %
молдовська 0,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Великі Мошківці[ред. код]

с. ВЕЛИКІ МОШКІВЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 661 особа, з яких 269 чоловіків та 392 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 529 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,31 %
російська 0,94 %
білоруська 0,37 %
молдовська 0,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Волицька сільська рада[ред. код]

ВОЛИЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 930 осіб, з яких 410 чоловіків та 520 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 807 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,76 %
російська 2,11 %
вірменська 0,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Волиця[ред. код]

с. ВОЛИЦЯ (ВОЛИЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 930 осіб, з яких 410 чоловіків та 520 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 807 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,76 %
російська 2,11 %
вірменська 0,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Волосівська сільська рада[ред. код]

ВОЛОСІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1074 особи, з яких 458 чоловіків та 616 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 532 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,95 %
російська 2,05 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Волосів[ред. код]

с. ВОЛОСІВ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 545 осіб, з яких 244 чоловіки та 301 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 492 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,98 %
російська 2,02 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Чубарівка[ред. код]

с. ЧУБАРІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 70 осіб, з яких 29 чоловіків та 41 жінка.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 40 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,56 %
російська 2,44 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гальчинська сільська рада (Андрушівський район)[ред. код]

ГАЛЬЧИНСЬКА сільрада (АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2111 осіб, з яких 965 чоловіків та 1146 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2309 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,01 %
російська 0,78 %
вірменська 0,09 %
білоруська 0,04 %
молдовська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гальчин (Андрушівський район)[ред. код]

с. ГАЛЬЧИН (ГАЛЬЧИНСЬКА сільрада, АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2111 осіб, з яких 965 чоловіків та 1146 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2309 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,01 %
російська 0,78 %
вірменська 0,09 %
білоруська 0,04 %
молдовська 0,04 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глиновецька сільська рада[ред. код]

ГЛИНОВЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 789 осіб, з яких 346 чоловіків та 443 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 648 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,23 %
російська 0,77 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Глинівці[ред. код]

с. ГЛИНІВЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 789 осіб, з яких 346 чоловіків та 443 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 648 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,23 %
російська 0,77 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Городківська сільська рада[ред. код]

ГОРОДКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1361 особа, з яких 595 чоловіків та 766 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 1092 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,18 %
російська 0,64 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Городківка[ред. код]

с. ГОРОДКІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1361 особа, з яких 595 чоловіків та 766 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1092 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,18 %
російська 0,64 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Забарська сільська рада[ред. код]

ЗАБАРСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 741 особа, з яких 330 чоловіків та 411 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 648 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,30 %
російська 1,70 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Забара[ред. код]

с. ЗАБАРА (ЗАБАРСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 446 осіб, з яких 202 чоловіки та 244 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 400 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,01 %
російська 1,99 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Котівка[ред. код]

с. КОТІВКА (ЗАБАРСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 295 осіб, з яких 128 чоловіків та 167 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 248 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,77 %
російська 1,23 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зарубинецька сільська рада[ред. код]

ЗАРУБИНЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1829 осіб, з яких 817 чоловіків та 1012 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1718 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,74 %
російська 1,85 %
молдовська 0,35 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Зарубинці[ред. код]

с. ЗАРУБИНЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 996 осіб, з яких 460 чоловіків та 536 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 900 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,79 %
російська 1,66 %
молдовська 0,44 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лісівка[ред. код]

с. ЛІСІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 732 особи, з яких 310 чоловіків та 422 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 726 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,40 %
російська 2,32 %
молдовська 0,27 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Тарасівка[ред. код]

с. ТАРАСІВКА (ЗАРУБИНЕЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 101 особа, з яких 47 чоловіків та 54 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 92 особи.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванківська сільська рада[ред. код]

ІВАНКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 959 осіб, з яких 444 чоловіки та 515 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 817 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,40 %
російська 2,22 %
білоруська 0,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Іванків[ред. код]

с. ІВАНКІВ (ІВАНКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 959 осіб, з яких 444 чоловіки та 515 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 817 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,40 %
російська 2,22 %
білоруська 0,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Івницька сільська рада[ред. код]

ІВНИЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1726 осіб, з яких 754 чоловіки та 972 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 3540 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 95,35 %
російська 4,42 %
білоруська 0,14 %
молдовська 0,06 %
польська 0,03 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Івниця[ред. код]

с. ІВНИЦЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1721 особа, з яких 753 чоловіки та 968 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1620 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,45 %
російська 2,37 %
білоруська 0,12 %
польська 0,06 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Борок[ред. код]

с. БОРОК (ІВНИЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 5 осіб, з яких 1 чоловік та 4 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 5 осіб.[2] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[3]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новоівницьке[ред. код]

с-ще НОВОІВНИЦЬКЕ

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селищі мешкало 1915 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 93,55 %
російська 6,19 %
білоруська 0,16 %
молдовська 0,10 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Каменівська сільська рада[ред. код]

КАМЕНІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 586 осіб, з яких 242 чоловіки та 344 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 497 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,78 %
російська 1,01 %
інші 1,21 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Камені[ред. код]

с. КАМЕНІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 263 особи, з яких 108 чоловіків та 155 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 245 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,35 %
російська 1,65 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Бровки-Другі[ред. код]

с. БРОВКИ-ДРУГІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 211 осіб, з яких 84 чоловіки та 127 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 153 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,35 %
російська 0,65 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Жерделі[ред. код]

с. ЖЕРДЕЛІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 112 осіб, з яких 50 чоловіків та 62 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 99 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 93,94 %
інші 6,06 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Крилівська сільська рада (Андрушівський район)[ред. код]

КРИЛІВСЬКА сільрада (АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1142 особи, з яких 516 чоловіків та 626 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 959 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,62 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Крилівка (Андрушівський район)[ред. код]

с. КРИЛІВКА (КРИЛІВСЬКА сільрада, АНДРУШІВСЬКИЙ РАЙОН)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1142 особи, з яких 516 чоловіків та 626 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 959 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,38 %
російська 0,62 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лебединецька сільська рада[ред. код]

ЛЕБЕДИНЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 576 осіб, з яких 237 чоловіків та 339 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 436 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,85 %
російська 1,15 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Лебединці[ред. код]

с. ЛЕБЕДИНЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 576 осіб, з яких 237 чоловіків та 339 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 436 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,85 %
російська 1,15 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Любимівська сільська рада[ред. код]

ЛЮБИМІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 674 особи, з яких 287 чоловіків та 387 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 503 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,60 %
російська 1,40 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Любимівка[ред. код]

с. ЛЮБИМІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 674 особи, з яких 287 чоловіків та 387 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 503 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,60 %
російська 1,40 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Маломошківецька сільська рада[ред. код]

МАЛОМОШКІВЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 682 особи.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 96,37 %
російська 2,18 %
молдовська 1,02 %
вірменська 0,44 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малі Мошківці[ред. код]

с. МАЛІ МОШКІВЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 766 осіб, з яких 309 чоловіків та 457 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 682 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,37 %
російська 2,18 %
молдовська 1,02 %
вірменська 0,44 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Малоп'ятигірська сільська рада[ред. код]

МАЛОП`ЯТИГІРСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 409 осіб, з яких 167 чоловіків та 242 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 393 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,52 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мала П'ятигірка[ред. код]

с. МАЛА П`ЯТИГІРКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 409 осіб, з яких 167 чоловіків та 242 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 393 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,48 %
російська 1,52 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Міньковецька сільська рада[ред. код]

МІНЬКОВЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1181 особа, з яких 499 чоловіків та 682 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 911 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,92 %
російська 2,75 %
білоруська 0,11 %
вірменська 0,11 %
угорська 0,11 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Міньківці[ред. код]

с. МІНЬКІВЦІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 908 осіб, з яких 391 чоловік та 517 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 683 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,68 %
російська 0,88 %
білоруська 0,15 %
вірменська 0,15 %
угорська 0,15 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Городище[ред. код]

с. ГОРОДИЩЕ (МІНЬКОВЕЦЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 273 особи, з яких 108 чоловіків та 165 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 228 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 91,63 %
російська 8,37 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мостівська сільська рада[ред. код]

МОСТІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 595 осіб, з яких 284 чоловіки та 311 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 562 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,18 %
російська 2,82 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Мостове[ред. код]

с. МОСТОВЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 595 осіб, з яких 284 чоловіки та 311 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 562 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,18 %
російська 2,82 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нехворощанська сільська рада[ред. код]

НЕХВОРОЩАНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1560 осіб, з яких 707 чоловіків та 853 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1296 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,00 %
російська 1,93 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нехворощ[ред. код]

с. НЕХВОРОЩ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1560 осіб, з яких 707 чоловіків та 853 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1296 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,00 %
російська 1,93 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Новокотельнянська сільська рада[ред. код]

НОВОКОТЕЛЬНЯНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 400 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 98,50 %
російська 1,50 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Нова Котельня[ред. код]

с. НОВА КОТЕЛЬНЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 459 осіб, з яких 185 чоловіків та 274 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 400 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,50 %
російська 1,50 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Павелківська сільська рада[ред. код]

ПАВЕЛКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1120 осіб, з яких 443 чоловіки та 677 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 923 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,57 %
російська 0,43 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Павелки[ред. код]

с. ПАВЕЛКИ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 770 осіб, з яких 310 чоловіків та 460 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 622 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,52 %
російська 0,48 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Гарапівка[ред. код]

с. ГАРАПІВКА

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 350 осіб, з яких 133 чоловіки та 217 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 301 особа.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,67 %
російська 0,33 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старокотельнянська сільська рада[ред. код]

СТАРОКОТЕЛЬНЯНСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1885 осіб, з яких 855 чоловіків та 1030 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1736 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,03 %
російська 2,39 %
білоруська 0,17 %
молдовська 0,17 %
болгарська 0,12 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Стара Котельня[ред. код]

с. СТАРА КОТЕЛЬНЯ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1885 осіб, з яких 855 чоловіків та 1030 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1329 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 96,41 %
російська 2,98 %
білоруська 0,15 %
болгарська 0,15 %
молдовська 0,15 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Старосілля[ред. код]

с. СТАРОСІЛЛЯ (СТАРОКОТЕЛЬНЯНСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 407 осіб.[1]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[2]

Мова Відсоток
українська 99,02 %
російська 0,49 %
білоруська 0,24 %
молдовська 0,24 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Степківська сільська рада[ред. код]

СТЕПКІВСЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1037 осіб, з яких 461 чоловік та 576 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкали 892 особи.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,32 %
російська 1,57 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Степок[ред. код]

с. СТЕПОК (СТЕПКІВСЬКА сільрада)

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 776 осіб, з яких 354 чоловіки та 422 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 678 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 98,53 %
російська 1,47 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Корчмище[ред. код]

с. КОРЧМИЩЕ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 261 особа, з яких 107 чоловіків та 154 жінки.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 214 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,67 %
російська 1,86 %
інші 0,47 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Яроповицька сільська рада[ред. код]

ЯРОПОВИЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 1316 осіб, з яких 578 чоловіків та 738 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в сільській раді мешкало 1115 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,58 %
російська 1,61 %
румунська 0,36 %
білоруська 0,18 %
вірменська 0,09 %
молдовська 0,09 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Яроповичі[ред. код]

с. ЯРОПОВИЧІ

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1316 осіб, з яких 578 чоловіків та 738 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1115 осіб.[2]

Мова[ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 97,58 %
російська 1,61 %
румунська 0,36 %
білоруська 0,18 %
вірменська 0,09 %
молдовська 0,09 %

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
  3. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Житомирська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.

Маломошковецька сільська рада[ред. код]

МАЛОМОШКОВЕЦЬКА сільрада

Населення[ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення сільської ради становила 766 осіб, з яких 309 чоловіків та 457 жінок.[1]

Примітки[ред. код]

  1. ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Житомирська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вікіпедія:Проєкт:Населені_пункти_України/Населення/Житомирська_область/Андрушівський_район&oldid=34205787