Вітчим (фільм, 1983)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вітчим
Жанр драма
Режисер Лаврентій Сон
Сценарист Шапіга Мусіна
У головних
ролях
Мухтар Найманбаєв
Жанна Куанишева
Оператор Марат Дуганов
Композитор Кенес Дуйсекеєв
Художник Олександр Ророкін
Кінокомпанія «Казахфільм»
Країна СРСР СРСР
Рік 1983
IMDb ID 3878468

Вітчим — радянський художній фільм 1983 року, знятий на кіностудії «Казахфільм».

Сюжет[ред. | ред. код]

Полковник у відставці Мажитов, ветеран Німецько-радянської війни, — людина з сильним і суворим характером. Він дуже вимогливо ставиться до себе, й іншим не прощає слабкостей. За першим покликом поспішає колишній фронтовик на допомогу, втручаючись у чужі долі й біди. Тому нелегко складаються його стосунки з оточенням, і в першу чергу — з найближчими людьми: з дружиною, падчеркою Алією та прийомним сином Сапаром, у якого великі неприємності на роботі й у сім'ї. На рахуючись з бажаннями Алії, вітчим змушує її їхати разом з ним залагоджувати справи Сапара і свого однополчанина Жумабаєва. Дівчина боязко пручається, але змушена підкоритися. Після смерті матері Алія виходить заміж і переселяється в гуртожиток, вважаючи, що вітчим для неї тепер ніхто. Але одного разу полковник з'являється в її новому житлі, розгублений і враз постарілий. Бачачи, як важко цей суворий чоловік переживає втрату дружини і розлуку з тією, яку завжди вважав своєю дочкою, Алія повертається в рідну домівку і вперше називає Мажитова татом.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]