ГАЕС Гоенварте ІІ
| ГАЕС Гоенварте ІІ | |
|---|---|
_01.jpg) | |
| 50°36′14″ пн. ш. 11°28′29″ сх. д. / 50.60405555558377699° пн. ш. 11.47491666669477617° сх. д.Координати: 50°36′14″ пн. ш. 11°28′29″ сх. д. / 50.60405555558377699° пн. ш. 11.47491666669477617° сх. д. | |
| Країна |
 Німеччина |
| Стан | діюча |
| Річка | Заале |
| Початок будівництва | 1956 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963–1966 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 317,8 (турбінний режим) / 310 (насосний режим) МВт |
| Тип ГЕС | гідроакумулювальна |
| Розрахований напір | 304 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 8 |
| Витрата через турбіни | 8х16,1 (турбінний режим) / 8х11,1 (насосний режим) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 8х50 МВА |
| Потужність гідроагрегатів | 8х40 (турбінний режим) / 8х42 (насосний режим) МВт |
| Основні споруди | |
| Довжина греблі | 215 (нижній резервуар) м |
| ЛЕП | 220 |
| Власник | Vattenfall |
  ГАЕС Гоенварте ІІ | |
| Мапа | |
 | |
ГАЕС Гоенварте ІІ (Hohenwarte II) — гідроакумулювальна електростанція в Німеччині на річці Заале (ліва притока Ельби), у федеральній землі Тюрингія.
З середини 20-го століття в цьому районі діяла ГЕС-ГАЕС Гоенварте, як нижній резервуар якої використовувалось водосховище, створене на Заале греблею Айхіхт. У 1950-х цей водний об'єкт із об'ємом 5,14 млн м3 вирішили задіяти як нижній резервуар ще однієї гідроакумулювальної станції Amalienhöhe, яку ще в процесі будівництва перейменували на Гоенварте ІІ. Спорудження нової ГАЕС розпочалось у 1956-му та завершилося в період 1963—1966 років[1] поступовим введенням восьми гідроагрегатів.
Як верхній резервуар використовується штучна водойма, створена на висотах на південь від Заале. Площа її поверхні 0,14 км2, можлива зміна рівня води — в межах 14 метрів. Резервуар має об'єм 3 млн м3, що при напорі у 304 метри еквівалентно 2 млн кВт-год, або 6,5 години роботи станції в турбінному режимі на повній потужності.
Від верхнього резервуару до машинного залу ведуть вісім водоводів довжиною 672 метри та діаметром від 1,9 до 2,6 метра. В останньому розміщено вісім турбін типу Френсіс та вісім насосів для закачування води у верхній резервуар.
Ефективність гідроакумулювального циклу станції 68 %.
Видача продукції відбувається по двох ЛЕП, що працюють під напругою 220 кВ.[2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kachold, Anke. Pumpspeicherkraftwerk Hohenwarte I und Hohenwarte II. www.gemeinde-hohenwarte.de. Архів оригіналу за 6 серпня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
- ↑ Pumpspeicher-Kraftwerk HOHENWARTE II (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 19 жовтня 2017.
- ↑ Power plants: Hohenwarte II - Vattenfall. powerplants.vattenfall.com. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 14 травня 2017.
- ↑ Pumpspeicherkraftwerke in Deutschland. www.trianel-thueringen.de (нім.). Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 14 травня 2017.