Ельба

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ельба
ElbeKM505.jpg
Ельба в середині своєї течії
Lauf der Elbe.png
Мапа річки
53°53′35″ пн. ш. 8°42′20″ сх. д. / 53.8933333300277724° пн. ш. 8.70555556002777919° сх. д. / 53.8933333300277724; 8.70555556002777919
Витік Крконоше, Чехія
• координати 50°46′32″ пн. ш. 15°32′10″ сх. д. / 50.77571944447177543° пн. ш. 15.53615000002777613° сх. д. / 50.77571944447177543; 15.53615000002777613
висота, м 1386 м
Гирло Північне море
• координати 53°53′35″ пн. ш. 8°42′20″ сх. д. / 53.8933333300277724° пн. ш. 8.70555556002777919° сх. д. / 53.8933333300277724; 8.70555556002777919
Басейн Elbe Basind
Країни: Чехія Чехія,
Австрія Австрія,
Німеччина Німеччина,
Польща Польща
Регіон Людвігслюст-Пархім
Краловоградецький край
Пардубицький край
Середньочеський край
Устецький край
Саксонська Швейцарія — Східні Рудні Гори
Віттенберг
Ельба-Ельстер
Гамбург
Люхов-Данненберг
Люнебург
Гарбург
Штаде
Район Куксгафен
Дрезден
Майсен
Північна Саксонія
Прігніц
Дессау-Росслау
Ангальт-Біттерфельд
Зальцланд
Магдебург
Берде
Єріхов
Штендаль
Герцогство Лауенбург
Піннеберг
Штайнбург
Дітмаршен
Довжина 1 091,47 км
Площа басейну: 148.268
Середньорічний стік 711 кубічний метр за секунду
Притоки: Влтава, Огрже, Мульда, Заале, Шварце-Ельстер, Гафель
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 2931271, 3337414, 7116968
CMNS: Ельба у Вікісховищі

Е́льба, Ла́ба (нім. Elbe, ниж.-нім. Elv, в.-луж. і н.-луж. Łobjo, чеськ. Labe) — міжнародна річка в Європі. У Чехії, Лужиці й у Польщі має назву Лаба, а в Німеччині — Ельба. Перша зафіксована назва річки в латинських джерелах — Albis.

Басейн річки Лаба (Ельба)

Географія[ред. | ред. код]

Ельба, довжина якої становить 1094,26 км, є дванадцятою за довжиною річкою в Європі[1] і однією з 100 найдовших річок на Землі. Якщо розглядати виток Влтави, найбільшої притоки, як виток Ельби, то загальна довжина річки становить 1245 км (дев'яте місце в Європі).

Площа басейну — 148 тис. км². ( 97 175 км² (65,38%) у Німеччині, 49 933 км² (33,84%) у Чехії, 921 км² (0,62%) в Австрії, 239 км² (0,16%) у Польщі). За розміром водозбірного басейну Ельба займає четверте місце в Центральній Європі після Дунаю, Вісли і Рейну[2], випереджаючи Одру.

У басейні Ельби проживає 25 мільйонів осіб, а найбільшими містами є Берлін, Гамбург, Прага, Дрезден і Лейпциг.[3] Головний порт — Гамбург, розташований у гирлі річки, за 142 км від моря.

Єльба (під назвою Лаба) бере початок у чеській частині гір Карконоші поблизу чесько-польського кордону на висоті 1386 метрів над рівнем моря. Спочатку річка перетинає північну частину Чеської Республіки по широкій дузі довжиною 370 кілометрів, потім тече через Німеччину і, серед іншого, через міста Дрезден, Магдебург і Гамбург і, нарешті, впадає до Північного моря в Куксгафені. Судноплавна від міста Нератовиці.

Під час поділу Німеччини (1949—1990 роки) відрізок Середньої Ельби між містами Шнакенбург і Лауенбург довжиною майже 100 км слугував державним кордоном між ФРН та НДР.

Повені[ред. | ред. код]

Повінь у Дрездені (серпень 2002 року)

Ельба відома своїми частими повенями. Найпам'ятніші повені 1774, 1799, 1815, 1830, 1845, 1862, 1890 та 2002 р.

У 2002 році від сильної повені на Ельбі та її притоках постраждала як Чехія, так і Німеччина. У Чехії загинуло 17 осіб, рівень води у Влтаві був такий високий, що в Празі було затоплено 18 станцій метро, а загальний збиток від повені в Чехії оцінюється в 73 мільярда крон.[4] У Німеччині найбільшої шкоди було завдано Дрездену, де вода в Ельбі піднялася на 8,9 метра вище ординара.[5] Було евакуйовано 30 тисяч осіб.

Притоки[ред. | ред. код]

Ліві притоки — Влтава, Огрже, Мульде, Заале, Оре, Мюгліц, Осте.

Праві — Шварце-Ельстер, Гафель.

Міста над Ельбою[ред. | ред. код]

Чехія[ред. | ред. код]

Шпіндлерув-Млин, Двур-Кралове-над-Лабою, Яромерж, Градець-Кралове, Пардубиці, Прелоуч, Колін, Подєбради, Нимбурк, Лиса-над-Лабою, Челаковиці, Брандіс-над-Лабою-Стара-Болеслав, Нератовиці, Мельник, Штеті, Роудниці-над-Лабою, Літомержиці, Ловосиці, Усті-над-Лабою, Дечин.

Німеччина[ред. | ред. код]

Бад-Шандау, Кенігштайн, Пірна, Гайденау, Дрезден, Радебойль, Косвіг (Саксонія), Майсен, Різа, Штрела, Мюльберг, Бельгерн-Шильдау, Торгау, Ельстер, Віттенберг, Косвіг (Ангальт), Дессау-Росслау, Акен, Барбі, Шенебек, Магдебург, Тангермюнде, Віттенберге, Деміц, Гітцакер, Блекеде, Бойценбург, Лауенбург, Артленбург, Гестгахт, Гамбург, Ведель, Глюкштадт, Брунсбюттель, Оттерндорф, Куксгафен.

Гідрологія[ред. | ред. код]

Швидкість течії[ред. | ред. код]

При середній витраті води Ельбі потрібно вісім днів, щоб подолати 586-кілометрову ділянку без гребель від німецько-чеського кордону до міста Гестгахт біля Гамбургу. Це означає, що середня швидкість течії становить близько 3 км/год або 0,8 м/с. Це середня швидкість течії, фактична швидкість може значно відрізнятися від неї в залежності від сезонної витрати води.

Для чеського верхів'я через велику кількость гребель отримати середнє значення швидкості течії неможливо.

На Нижньої Ельбі найбільше значення має маятниковий рух води через припливи. У результаті перенесення води відбувається набагато повільніше. На подолання ділянки Середньої Ельби довжиною 112 км від Шнакенбурга до міста Гестгахт воді потрібно від 1 до 2,5 днів, а на подолання ділянки Нижньої Ельби довжиною 142 км від Гестгахту до Північного моря — від 4 до 70 днів.

Скресання й замерзання[ред. | ред. код]

Поверхня Ельби повністю замерзає тільки в дуже суворі зими. Річка в Дрездені останнього разу замерзла у період з 31 січня по 6 березня 1963 года, а до цього також в 1954, 1942, 1940, 1929, 1912, 1909, 1902 і 1901 роках. У 1784 і 1799 роках Ельба біля Дрездена була замерзлою ще довше — з кінця грудня по лютий.[6][7] У 1784 році товщина льоду перевищувала 110 см. Крижаний щит, що зруйнувався в лютому, призвів до повеней, які зробили крижини більш небезпечними, оскільки вони пошкодили дамби і навіть перекрили річку в районі мостів. Аналогічна ситуація була і під час повені 1845 року.

ГАЕС[ред. | ред. код]

На річці розташовано ГАЕС Гестахт (нижнім резервуаром є сама Ельба).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У 1911 році під Ельбою в центрі Гамбурга споруджено Тунель Санкт Паулі, що з'єднав обидва береги для пішохідного й автомобільного сполучення. 1975 року в Гамбурзі відкрито новий тунель попід Ельбою.
  • 25 квітня 1945 року біля міста Торгау війська 1-го Українського фронту зустрілися з військами США, що увійшло в історію як Зустріч на Ельбі.
  • На честь річки названо астероїд 7671 Альбіс[8] (латинська назва річки).

Зображення Ельби[ред. | ред. код]

Річка взимку поблизу Дечина, Чехія
Вид на меандр Ельби від замку Кенігсштайн

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Elbe
  2. FGG Elbe
  3. Elbe river basin
  4. Největší záplavy postihly ČR v letech 1997 a 2002
  5. Thousands flee Dresden floods / The Gardian
  6. Архівна копія на сайті Wayback Machine. auf undine.bfag.de
  7. Архівна копія на сайті Wayback Machine. auf undine.bfag.de
  8. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Посилання[ред. | ред. код]