ГЕС-ГАЕС Тевла
| ГЕС-ГАЕС Тевла | |
|---|---|
 | |
| 63°23′25.584000099993″ пн. ш. 11°54′38.160000100002″ сх. д. / 63.39044° пн. ш. 11.91060° сх. д. | |
| Країна |  Норвегія |
| Адмінодиниця | Мерокерd[1] |
| Стан | діюча |
| Річка | Kopperaa та інші притоки Stjordalsvassdraget |
| Каскад | гідровузол у сточищі Stjordalsvassdraget |
| В експлуатації з | 1994[1] |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1994 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 49,6/42,2 (генераторний/насосний режими) МВт |
| Середнє річне виробництво | 107 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна, гідроакумулювальна |
| Розрахований напір | 165 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | оборотні |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Витрата через турбіни | 34 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х24,8/2х21,1 (генераторний/насосний режими) МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | насипна (Fjergen) |
| Висота греблі | 17 (Fjergen) м |
| Власник | NTE Energi |
| Оператор | NTE Energi ASd[1] |
  ГЕС-ГАЕС Тевла | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС-ГАЕС Тевла — гідроелектростанція у центральній частині Норвегії, за сім десятків кілометрів на схід від Тронгейма. Знаходячись перед ГЕС Meråker, становить верхній ступінь гідровузла у сточищі річки Stjordalsvassdraget, яка впадає до Тронгейм-фіорду біля тронгеймського аеропорту.
Накопичення ресурсу для роботи гідроенергетичної схеми відбувається у водосховищі Fjergen, створеному на правій притоці Stjordalsvassdraget річці Kopperaa. Першу греблю на виході з існувавшого тут природного озера спорудили ще в 1880-х роках, а з 1917-го тут знаходилась вже третя за часом будівництва споруда висотою 11 метрів. На початку 1990-х три старі гідроелектростанції у сточищі Stjordalsvassdraget загальною потужністю 19,7 МВт замінили новою схемою із двох ГЕС, при цьому Fjergen збільшили за допомогою чергової, четвертої греблі. Ця насипна споруда висотою 17 метрів утворила резервуар із площею поверхні 14,4 км2 та об'ємом 204 млн м3, в якому припустиме коливання рівня в операційному режимі між позначками 498 та 514 метрів НРМ[2][3].
Із Fjergen ресурс транспортується через прокладений по лівобережжю Kopperaa дериваційний тунель довжиною 6,5 км з перетином 28 м2, при цьому до нього також надходить додатковий ресурс із водозабору на струмку Litlaa, лівій притоці Kopperaa. Неподалік від завершення до головного приєднується бічний тунель довжиною близько 7 км, який прямує по правобережжю Stjordalsvassdraget і збирає ресурс з її приток — Skurdalsaa (та її правої притоки Сторбеккен), Storkjerringaa та Litlekjerringaa. Далі вода подається у підземний машинний зал, який має розміри 42х13 метрів при висоті 25 метрів. Відпрацьований ресурс по відвідному тунелю довжиною понад 1 км з перетином 28 м2 транспортується до з'єднання з головним дериваційним тунелем станції Meråker, котрий прямує від створеного на Stjordalsvassdraget водосховища Тевла (Gronbergdammen) з об'ємом 4,5 млн м3 та припустимим коливанням рівня між позначками 350 та 358,5 метра НРМ.
Основне обладнання станції становлять дві оборотні турбіни потужністю по 24,8 МВт у генераторному та 21,1 МВт у насосному режимах (останній використовується в період високої водності у Stjordalsvassdraget, коли відбувається закачування ресурсу із водосховища Тевла до Fjergen). Вони використовують напір у 165 метрів та за проєктом повинні виробляти 91 млн кВт·год електроенергії на рік (за винятком 47 млн кВт·год, потрібних для закачування води). Фактичне річне виробництво за період з введення в експлуатацію до 2010 року становило 107 млн кВт·год[4][5][6][7].
- ↑ а б в NVE's database of hydroelectric power plants — Norwegian Water Resources and Energy Directorate.
- ↑ Bra?, Tor I. //<!; //]]> søndag 5 oktober 2008 kl 12. Gamle bilder 005. marrakbogg.no (nb-NO) . Архів оригіналу за 8 грудня 2008. Процитовано 7 червня 2019.
- ↑ Fjergen. Store norske leksikon (норв.). 28 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 травня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
- ↑ Report Developing future 20 000 MW hydro electric power in Norway (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 січня 2022.
- ↑ Vannkraftverk - NVE. www.nve.no. Процитовано 7 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Moltrom i Meråker: TEVLA KRAFTVERK. Meråker Historielag. Архів оригіналу за 7 червня 2019. Процитовано 7 червня 2019.
- ↑ Rosvold, Knut A. (29 грудня 2013). Tevla kraftverk. Store norske leksikon (норв.). Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 7 червня 2019.