ГЕС Алекрін
| ГЕС Алекрін | |
|---|---|
| 24°06′18″ пд. ш. 47°30′29″ зх. д. / 24.10513888891678036° пд. ш. 47.50819444447177631° зх. д.Координати: 24°06′18″ пд. ш. 47°30′29″ зх. д. / 24.10513888891678036° пд. ш. 47.50819444447177631° зх. д. | |
| Країна |  Бразилія |
| Стан | діюча |
| Річка | Juquiá-Guaçu |
| Каскад | каскад на Juquiá-Guaçu |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1974 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 72 МВт |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 Escher Wyss |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Brown, Boveri and Cie (разом 90 МВА) |
| Потужність гідроагрегатів | 3х24 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна |
| Висота греблі | 55 м |
| ЛЕП | 230 |
| Власник | Companhia Brasileira de Aluminio (CBA) |
  ГЕС Алекрін | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Алекрін (порт. Usina Hidrelétrica de Alecrim) – гідроелектростанція на південному сході Бразилії у штаті Сан-Паулу. Знаходячись між ГЕС Porto Raso (вище по течії) та ГЕС Serraia, входить до складу каскаду на річці Juquiá-Guaçu, яка є лівою притокою Rio Ribeira de Iguape (впадає в Атлантичний океан за півтори сотні кілометрів на південний захід від міста Сан-Паулу). Станція Alecrim є найпотужнішою у згаданому каскаді та єдиною в ньому з показником понад 50 МВт.
Всі сім гідроелектростанцій у сточищі Juquiá-Guaçu звела між 1958 та 1989 роками металургійна Companhia Brasileira de Aluminio, виробництво якої потребує великої кількості електроенергії. Введена в експлуатацію у 1974-му, ГЕС Alecrim стала третьою за часом спорудження.[1] Для неї річку перекрили бетонною греблею полегшеної конструкції висотою 55 метрів.[2][3] Від створеного водосховища через прокладений у правобережному гірському масиві дериваційний тунель ресурс подається до розташованого за 4 км від греблі машинного залу, який обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 24 МВт.[4]
Видача продукції відбувається по ЛЕП довжиною 68 км, розрахованій на роботу під напругою 230 кВ.
- ↑ Historia das Barragens no Brasil (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016.
- ↑ Pereira, Geraldo Magela (29 травня 2015). Projeto de usinas hidrelétricas: passo a passo (pt-BR) . Oficina de Textos. ISBN 9788579751738. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
- ↑ Daniel, Leandro. Prêmios | Victor F. B. de Mello. victorfbdemello.com.br (pt-br) . Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 7 березня 2018.
- ↑ Google Перекладач. translate.google.com.eg. Процитовано 7 березня 2018.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |