ГЕС Анабанілла (Robustiano León)
| ГЕС Анабанілла (Robustiano León) | |
|---|---|
 | |
| 22°05′39″ пн. ш. 80°04′02″ зх. д. / 22.09427500002777833° пн. ш. 80.067405560027779643° зх. д.Координати: 22°05′39″ пн. ш. 80°04′02″ зх. д. / 22.09427500002777833° пн. ш. 80.067405560027779643° зх. д. | |
| Країна |
 Куба |
| Адмінодиниця | Вілья-Клара |
| Стан | діюча |
| Річка | Анабанілла |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1963—1968 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 43 МВт |
| Середнє річне виробництво | від 40 до 60 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | з відвідною деривацією |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х14 + 1х15 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | насипні (Анабанілла, Jibacoa) |
| ЛЕП | 115 |
| Власник | Instituto Nacional de Recursos Hidráulicos (INRH) |
  ГЕС Анабанілла | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Анабанілла у Вікісховищі | |
ГЕС Анабанілла (Robustiano León) — гідроелектростанція в центральній частині Куби, станом на другу половину 2010-х найпотужніший гідроенергетичний об'єкт у країні.
.jpg)
У межах проекту звели дві греблі:
- на річці Анабанілла, котра тече на захід та впадає ліворуч до Арімао, яка має устя на узбережжі Карибського моря неподалік від міста Сьєнфуегос;
- у місці злиття річок Negro і Guanayara — витоків Jibacoa, котра прямує на південний схід та є правою притокою Абагами, яка закінчується так само на південному, карибському узбережжі острова за два десятки кілометрів на схід від міста Тринідад.
Забезпечений цими насипними спорудами підпір призвів до затоплення водорозділу між долинами Анабанілли та Jibacoa, внаслідок чого утворилось значне водосховище з площею поверхні 18,8 км2, глибиною до 43 метрів та ємністю 292 млн м3 («мертвий» об'єм 14 млн м3). У випадку сильної повені водойма може вміщувати до 340 млн м3.
Спорудження цієї першої кубинської електростанції почали у першій половині 1950-х років. Весною 1958-го внаслідок страйку роботи призупинились, та були відновлені тільки після перемоги у 1959 році Кубинської революції. В січні 1963-го стали до ладу дві перші турбіни типу Френсіс потужністю по 14 МВт, а у 1964—1968 роках чеські спеціалісти додаткового змонтували третій гідроагрегат потужністю 15 МВт. У залежності від заповнення опадами сховища станція виробляє від 40 до 60 млн кВт-год електроенергії на рік.
Основне обладнання ГЕС розміщено у підземному машинному залі біля греблі Анабанілла. Відпрацьована вода транспортується по відвідному тунелю довжиною 7 км до місця випуску у річку Анабанілла.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 115 кВ.
Окрім виробництва електроенергії, водосховище Анабанілла-Jibacoa відіграє важливу роль у водопостачанні провінцій Сьєнфуегос та Вілья-Клара.[1][2][3][4][5]
- ↑ Influence of dominant environmental processes in the tropical Cuban basin Hanabanilla and reservoir on sediment composition Yeny Labaut, Carmen R. Betancourt, Misael Díaz-Asencio and Marc W. Beutel. Архів оригіналу за 23 вересня 2018.
- ↑ Zerquera, Idalia Vázquez. Electricidad en las entrañas del «Hanabanilla» (es-es) . Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Embalse Hanabanilla - EcuRed. www.ecured.cu (ісп.). Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
- ↑ Situación Actual de la Hidroenergía en Cuba (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016.
- ↑ gestión y administración de la energía de la CTE en Cuba. www.eumed.net. Архів оригіналу за 23 вересня 2018. Процитовано 23 вересня 2018.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |