ГЕС Ангат

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Ангат
14°54′29″ пн. ш. 121°09′36″ сх. д. / 14.90805556002777799° пн. ш. 121.16000000002777881° сх. д. / 14.90805556002777799; 121.16000000002777881Координати: 14°54′29″ пн. ш. 121°09′36″ сх. д. / 14.90805556002777799° пн. ш. 121.16000000002777881° сх. д. / 14.90805556002777799; 121.16000000002777881
Країна Філіппіни Філіппіни
Стан діюча
Річка Ангат
Початок будівництва 1961
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19671968 (основний зал), 19671993 (допоміжний зал)
Основні характеристики
Установлена потужність 200 (основний зал), 46 (допоміжний зал)  МВт
Середнє річне виробництво 223 (основний зал), 189 (допоміжний зал)  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна (основний зал), пригреблева (допоміжний зал)
Розрахований напір 102/110 (допоміжний зал)  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 4 Toshiba (основний зал), 3 Toshiba + 1 Allis Chalmer/Ebara + 1 Harbin Electric Machinery (допоміжний зал)
Витрата через турбіни 21 (основний зал), 46 (допоміжний зал)  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 4 ASEA по 55,6 МВА (основний зал), 3 ASEA + 1 Shinko Electric + 1 Harbin Electric Machinery (допоміжний зал)
Потужність гідроагрегатів 4х50 (основний зал), 3х6 + 1х10 + 1х18 (допоміжний зал)  МВт
Основні споруди
Тип греблі кам'яно-накидна із земляним ядром
Висота греблі 131  м
Довжина греблі 568  м
ЛЕП 115
Власник K-Water (основний зал), K-Water / Metropolitan Waterworks and Sewerage System (допоміжний зал)
ГЕС Ангат. Карта розташування: Філіппіни
ГЕС Ангат
ГЕС Ангат
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Ангат у Вікісховищі

ГЕС Ангат — гідроелектростанція на Філіппінах на острові Лусон. Використовує ресурс із річки Ангат, яка утворює спільну дельту з Пампангою та впадає у північну частину Манільської затоки Південно-Китайського моря.

У межах проекту річку перекрили кам'яно-накидною греблею із земляним ядром висотою 131 метр, довжиною 568 метрів та товщиною від 9 (по гребеню) до 550 (по основі) метрів яка потребувала 7,1 млн м3 матеріалу. На час будівництва воду відвели за допомогою двох тунелів довжиною по 0,6 км з діаметром 7,6 метра. Крім того, звели дві кам'яно-накидні дамби (висотою 70 метрів та довжиною 410 метрів і висотою 6 метрів та довжиною 70 метрів), на які використали ще 1,7 млн м3 породи. Разом ці споруди утримують водосховище з площею поверхні 27 км2 та об'ємом 1075 млн м3 (корисний об'єм 850 млн м3). Мінімальним операційним рівнем при цьому є позначки 160 метрів НРМ (для роботи пов'язаної зі сховищем системи водопостачання) та 180 метрів НРМ (використання води на зрошення), а максимальний нормальний рівень визначений як 212 метрів НРМ (у випадку повені останній показник зростає до 219 метрів НРМ).

Зі сховища ресурс спрямовується у двох напрямках. Менша його частина через дериваційний тунель довжиною 1,4 км зі спадаючим діаметром від 8 до 7 метрів та напірний водовід діаметром 7 метрів (який у підсумку розділяється на чотири діаметром по 3 метри) подається до основного машинного залу. Він обладнаний чотирма турбінами типу Френсіс потужністю по 50 МВт, а відпрацьована тут вода по відвідному тунелю довжиною 1,8 км транспортується назад у Ангат та використовується для зрошення 28 тисяч гектарів земель. При цьому відстань між греблею та виходом відвідного тунелю по руслу річки становить приблизно 15 км.

Основний же об'єм води перепускають через пригреблевий машинний зал, який у 1967-му ввели в експлуатацію з двома турбінами потужністю по 6 МВт. В 1978-му до них долали ще одну таку ж, а у 1986 та 1993 роках зал підсилили турбінами з показниками 10 МВт та 18 МВт відповідно. Відпрацьований у допоміжному залі ресурс захоплюється греблею Іпо та спрямовується через кілька тунелів та акведуків до системи водопостачання Маніли. Саме зростаючі потреби столичної агломерації, 90 % яких покриває комплекс Ангат, визначили розвиток допоміжного машинного залу та об'єми перепуску через нього ресурсу.

У 1990-х роках до сховища Ангат організували перекидання води із річки Умірай, яка дренує протилежний, східний схил хребта С'єрра-Мадре та впадає до Філіппінського моря. Для цього проклали тунель довжиною 13,1 км з діаметром 4,3 метра, здатний транспортувати до 24 м3/с. Втім, зростаючі потреби Маніли змусили перепускати дедалі більше води через допоміжний машинний зал, отож загальний виробіток комплексу зменшився з 446 до 412 млн кВт-год електроенергії на рік (при цьому продукція основного машинного залу скоротилась з 295 до 223 млн кВт-год).

Видача електроенергії відбувається по ЛЕП, розрахованих на роботу під напругою 115 кВ.[1][2][3][4][5][6][7]

Власником майже всієї генеруючої потужності комплексу з 2014 року є південнокорейська Korea Water Resources (K-Water), проте дві турбіни із допоміжного машинного залу загальною потужністю 28 МВт належать водопостачальній компанії Metropolitan Waterworks and Sewerage System.[8]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. JICA. web.archive.org. 1 жовтня 2009. Архів оригіналу за 1 жовтня 2009. Процитовано 22 грудня 2018.
  2. WELCOME TO ANGAT HYDROELECTRIC POWER PLANT (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018.
  3. APPRAISAL OF THE ANGAT HYDROELECTRIC PROJECT THE NATIONAL POWER CORPORATION PHILIPPINES (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2018.
  4. Santos, Kara (28 березня 2016). Ride to Angat Rainforest and Eco Park, Bulacan. Travel Up (амер.). Архів оригіналу за 23 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. TUNEL UMIRAY – MACUA, ZÁRUKA PITNÉ VODY PRO MANILU THE UMIRAY – MACUA TUNNEL, A GUARANTEE OF DRINKING WATER FOR MANILA PAVEL BLÁHA, ROMAN DURAS, JAN FOUSEK, JITKA NOVOTNÁ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2018.
  6. Umiray-Angat Tunnel | METROPOLITAN WATERWORKS AND SEWERAGE SYSTEM (амер.). Процитовано 22 грудня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  7. Data book Dam data (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 грудня 2018.
  8. Sale finalized of 218-MW Angat hydroelectric plant to Korea Water Resources Corp. www.hydroworld.com. Архів оригіналу за 22 грудня 2018. Процитовано 22 грудня 2018.