ГЕС Баламбано

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Баламбано
2°38′40″ пд. ш. 121°13′11″ сх. д. / 2.64461111113887792° пд. ш. 121.21983333335778354° сх. д. / -2.64461111113887792; 121.21983333335778354Координати: 2°38′40″ пд. ш. 121°13′11″ сх. д. / 2.64461111113887792° пд. ш. 121.21983333335778354° сх. д. / -2.64461111113887792; 121.21983333335778354
КраїнаІндонезія Індонезія
АдмінодиницяПівденне Сулавесі
Стандіюча
РічкаЛарона
Каскадкаскад на Лароні
Початок будівництва1995
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1999
Основні характеристики
Установлена потужність205  МВт
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напірвід 83,5 до 86,5  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3 GE-Canada
Кількість та марка гідрогенераторів3 GE-Canada по 80 МВА
Потужність гідроагрегатів3х68,5  МВт
Основні споруди
Тип греблііз ущільненого котком бетону
Висота греблі95  м
Довжина греблі351  м
ВласникVale
ГЕС Баламбано. Карта розташування: Індонезія
ГЕС Баламбано
ГЕС Баламбано
Мапа
Мапа

ГЕС Баламбано – гідроелектростанція в Індонезії, на Південно-Східному півострові острова Сулавесі. Знаходячись між ГЕС Ларона (вище по течії) та ГЕС Кареббе, входить до складу каскаду на річці Ларона, яка витікає з озера Товуті (нижнє в системі озер Малілі) та впадає до затоки Боне (розділяє Південний та Південно-Східний півострови Сулавесі і відкривається на південь у море Флорес).

В межах проекту річку перекрили греблею із ущільненого котком бетону висотою 95 метрів та довжиною 351 метр, яка потребувала 534 тис м3 матеріалу та утримує водосховище з об’ємом 31,5 млн м3.

Пригреблевий машинний зал обладнано трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 68,5 МВт, які працюють при напорі від 83,5 до 86,5 метрів.

Як і інші станції каскаду, ГЕС Баламбано належить гірничодобувному гіганту Vale, якому потрібна велика кількість електроенергії для забезпечення нікелевого комбінату у Соровако.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Balambano Hydroelectric Plant. www.vale.com (en-us) . Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.