ГЕС Гуадалупе 3
ГЕС Гуадалупе 3 | |
---|---|
6°47′34″ пн. ш. 75°13′37″ зх. д. / 6.79291666669447736° пн. ш. 75.22705555558378876° зх. д.Координати: 6°47′34″ пн. ш. 75°13′37″ зх. д. / 6.79291666669447736° пн. ш. 75.22705555558378876° зх. д. | |
Країна | Колумбія |
Стан | діюча |
Річка | Гуадалупе |
Каскад | гідровузол Нечі - Порсе |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1962 – 1966 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 270 МВт |
Середнє річне виробництво | 1617 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 555 м |
Характеристики обладнання | |
Тип турбін | Пелтон |
Кількість та марка турбін | 6 |
Витрата через турбіни | 59 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 6 |
Потужність гідроагрегатів | 6х45 МВт |
Основні споруди | |
ЛЕП | 120 |
Власник | Empresas Públicas de Medellín (EPM) |
Мапа | |
ГЕС Гуадалупе 3 — гідроелектростанція у центральній частині Колумбії. Знаходячись між ГЕС Тронерас (42 МВт) та ГЕС Гуадалупе 4, входить до складу однієї з гілок гідровузла у сточищі річки Нечі (права притока Кауки, яка в свою чергу є лівою притокою Магдалени, котра впадає до Карибського моря в місті Барранкілья).
В кінці 1920-х років для забезпечення електроенергією одного з найбільших колумбійських міст Медельїну вирішили використати гідроенергетичний потенціал водоспаду Гуадалупе, розташованого за кілька десятків кілометрів на північний схід від нього на річці Гуадалупе – лівій притоці Порсе, котра в свою чергу є правою притокою згаданої вище Нечі. У 1932-му тут ввели в експлуатацію ГЕС Гуадалупе 1 з двома гідроагрегатами по 5 МВт, а в 1938-1943 роках їх доповнили ще трьома по 10 МВт. В 1949-му на відпрацьованій цією станцією воді почала працювати ГЕС Гуадалупе 2 потужністю 10 МВт.
Наступного десятиліття для забезпечення зростаючого попиту прийняли рішення спорудити ГЕС Гуадалупе З, яка б повністю дублювала схему першої станції. При цьому передбачалось організувати дериваційну схему для збору додаткового ресурсу та створити в системі водосховища, котрі б дозволили збільшити і стабілізувати виробітку електроенергії. У підсумку виникла система гребель, тунелів та водосховищ, яка включає:
- водозабір у верхній течії Нечі та тунель до річки Паджаріто, лівого витоку Сан-Алехандро, котра в свою чергу є правою притокою Нечі;
- водозабір на Паджаріто та тунель до річки Долорес, правого витоку Сан-Алехандро;
- водозабір на Долорес та тунель до річки Мінавія-Консепсьйон, лівої притоки Тенче, котра в свою чергу є правою притокою Нечі (має устя нижче за впадіння Сан-Алехандро);
- водосховище Мірафлорес з об’ємом 144,9 млн м3 на Тенче вище від впадіння Мінавія-Консепсьйон;
- водозабір на Тенче (нижче від впадіння Мінавія-Консепсьйон) та тунель у верхів’я річки Гуадалупе, де створили водосховище Тронерас з об’ємом 26,8 млн м3.
Із останнього зі згаданих сховищ живиться станція Тронерас, відпрацьована якою вода потрапляє у невеликий балансувальний резервуар об’ємом 150 тис м3. Його створили на Гуадалупе перед водоспадом, там же, де був водозабір станції Гуадалупе 1. З резервуару ресурс через тунель довжиною 0,2 км з діаметром 4 метри та два напірні водоводи довжиною біля 1 км кожен потрапляє до машинного залу, зведеного на правому березі Гуадалупе біля підніжжя водоспаду.
В 1962-1966 роках тут встановили шість турбін типу Пелтон потужністю по 45 МВт, які при напорі у 555 метрів повинні забезпечувати виробництво 1617 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьований ресурс потрапляє у нижній балансувальний резервуар об’ємом 22 тис м3, з якого подаються на ГЕС Гуадалупе 4.
Для видачі продукції її напруга піднімається до 120 кВ.
Можливо також відзначити, що станцію Гуадалупе 1 демобілізували у 1980-х роках.[1][2][3][4][5]
- ↑ Presa Porce III Reparación del talud del estribo izquierdo de la presa (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2018.
- ↑ Архівована копія. repository.unimilitar.edu.co. Архів оригіналу за 6 грудня 2018. Процитовано 6 грудня 2018.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Simulation of the Guadalupe Hydro-Electric Chain Aidan Foss, Reid Boutot, Kenneth MacAulay, Dario Alfonso Perdomo Fontalvo, Juan Carlos Molina (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2018.
- ↑ LA CENTRAL HIDROELÉCTRICA GUADALUPE I Darío Valencia Restrepo (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 листопада 2008.
- ↑ INTERNATIONAL BANK FOR RECONSTRUCTION AND DEVELOPMENT APPRAISAL OF THE GUAPALUPE HYDROELECTRIC PROJECT OF THE EMPRESAS PUBLICAS DE MEDELLIN COLOMBIA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 грудня 2018.