ГЕС Лейк-Шелан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Лейк-Шелан
47°50′04″ пн. ш. 120°00′43″ зх. д. / 47.834500000027773581° пн. ш. 120.01200000002778268° зх. д. / 47.834500000027773581; -120.01200000002778268Координати: 47°50′04″ пн. ш. 120°00′43″ зх. д. / 47.834500000027773581° пн. ш. 120.01200000002778268° зх. д. / 47.834500000027773581; -120.01200000002778268
Країна США США
Адмінодиниця Челан[1]
Стан діюча
Річка Шелан
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 19271928
Основні характеристики
Установлена потужність 59  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 107  м
Характеристики обладнання
Кількість та марка турбін 2
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х29,6  МВт
Основні споруди
Тип греблі бетонна гравітаційна
Висота греблі 12  м
Довжина греблі 149  м
Власник Avista Corp
ГЕС Лейк-Шелан. Карта розташування: США
ГЕС Лейк-Шелан
ГЕС Лейк-Шелан
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Лейк-Шелан у Вікісховищі

ГЕС Лейк-Шелан — гідроелектростанція у штаті Вашингтон (Сполучені Штати Америки). Використовує ресурс із річки Шелан, правої притоки Колумбії (має устя на узбережжі Тихого океану на межі штатів Вашингтон та Орегон).

У 1903 році на виході річки із великого природного озера Шелан спорудили першу греблю, призначену для виробітки електроенергії. За два десятиліття проект викупив новий власник, який використав перепад висот між озером та устям річки для спорудження більш потужної гідроенергетичної схеми. Для цього звели нову бетонну гравітаційну греблю висотою 12 метрів та довжиною 149 метрів. Вона регулює рівень у озері, яке витягнулось на 81 км та має об'єм 19,5 млрд м3, з яких 836 млн м3 відносяться до корисного об'єму (коливання рівня поверхні між позначками 329 та 335 метрів НРМ).

Зі сховища через правобережний масив проклали дериваційний тунель довжиною 3,5 км, який з'єднаний з надземним вирівнювальним резервуаром висотою 38 метрів. Основне обладнання станції становлять дві турбіни потужністю по 29,6 МВт, котрі використовують напір у 107 метрів.

Відпрацьована вода повертається до річки по відвідному каналу довжиною біля 0,5 км, який завершується за сотню метрів вище від устя Шелан.[2][3][4]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. Lake Chelan Dam. www.chelanpud.org. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
  3. LAKE CHELAN, CHELAN RIVER, WASHINGTON (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2018.
  4. Washington Water Science Center. www.usgs.gov (англ.). Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.