ГЕС Мвадінгуша
| ГЕС Мвадінгуша | |
|---|---|
| 10°44′42″ пд. ш. 27°14′40″ сх. д. / 10.74525000002777730° пд. ш. 27.244638888916779° сх. д.Координати: 10°44′42″ пд. ш. 27°14′40″ сх. д. / 10.74525000002777730° пд. ш. 27.244638888916779° сх. д. | |
| Країна |
 ДР Конго |
| Стан | діюча |
| Річка | Луфіра |
| Каскад | каскад на Луфірі |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | з 1927 по 1950-ті |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 71 МВт |
| Середнє річне виробництво | 368 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 114 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 6 |
| Витрата через турбіни | 45,5 (середня, максимальна 65) м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 6 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х11 + 3х12,5 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | бетонна гравітаційна |
| Висота греблі | 13 м |
| Довжина греблі | 550 м |
| ЛЕП | 120 |
| Власник | Societe Nationale d'Electricite (SNEL) |
  ГЕС Мвадінгуша | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Мвадінгуша — гідроелектростанція на південному сході Демократичної Республіки Конго, у сотні кілометрів на північ від центру гірничорудної промисловості Лубумбаші. Розташована вище від ГЕС Коні, становить верхній ступінь каскаду на Луфірі (права притока однієї з найбільших річок світу Конго).
Спорудження станції відбувалось в період бельгійського колоніального панування, а сама вона носила назву Francqui. В межах проекту річку перекрили бетонною гравітаційною греблею висотою 9 метрів та довжиною 550 метрів, яка утворила водосховище з об'ємом 35 млн м3 (корисний об'єм становив 20 млн м3). Згодом висоту греблі підняли на 4 метри, що дало вельми суттєве збільшення сховища — до 1,4 млрд м3 (при площі поверхні до 450 км2).
Від водосховища по лівобережжю проклали бетонований канал довжиною 0,7 км, який переходить у водоводи до машинного залу довжиною по 0,3 км та діаметром від 2,2 до 2,5 метра.
В 1927 році станцію обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 11 МВт. У 1939-му додали дві турбіни по 12,5 МВт, а в середині 1950-х ще одну таку ж. При напорі у 114 метрів вони повинні забезпечувати виробництво 368 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована турбінами вода одразу повертається у річку перед початком водосховища ГЕС Коні.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 120 кВ.
Станом на початок 2010-х років обладнання станції, встановлене багато десятків років тому, перебувало у вельми поганому технічному стані. За його відновлення взялась гірничорудна компанія Ivanhoe Mines, котра потребувала електроенергії для розвитку свого виробництва. Станом на початок 2018 року вдалося реабілітувати три гідроагрегати та довести фактичну потужність станції до 32 МВт.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Finances, RDC. Haut-Katanga : la capacité production de la centrale hydroélectrique de Mwadingusha passe de 11 à 32 mégawatts - RDC finance - RDC économie: toute l'information économique de la RDC. rdcfinances.com (fr-fr) . Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |