ГЕС Сан-Франциско

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Сан-Франциско
5°03′00″ пн. ш. 75°44′33″ зх. д. / 5.0502487000277778151° пн. ш. 75.74264290002778921° зх. д. / 5.0502487000277778151; -75.74264290002778921Координати: 5°03′00″ пн. ш. 75°44′33″ зх. д. / 5.0502487000277778151° пн. ш. 75.74264290002778921° зх. д. / 5.0502487000277778151; -75.74264290002778921
Країна Колумбія Колумбія
Стан діюча
Річка деривація з Сан-Франциско, Чинчіна та Кампоалегре
Каскад гідровузол Кальдас
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1969
Основні характеристики
Установлена потужність 135  МВт
Тип ГЕС дериваційна
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 3 Charmilles
Витрата через турбіни 3х29,9  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2 General Electric + 1 Mitsubishi по 53 МВА
Потужність гідроагрегатів 3х45  МВт
Основні споруди
Тип греблі насипна з ядром із вулканічного попелу
Висота греблі 40  м
ЛЕП 115
Власник Central Hidroelectrica de Caldas
ГЕС Сан-Франциско. Карта розташування: Колумбія
ГЕС Сан-Франциско
ГЕС Сан-Франциско
Мапа
Мапа

ГЕС Сан-Франциско — гідроелектростанція в Колумбії за 130 км на південь від міста Медельїн. Знаходячись після ГЕС Есмеральда (30 МВт), становить нижній ступінь у дериваційному каскаді Кальдас, який використовує ресурс із річок Чинчіна, Кампоалегре та Сан-Франциско – правих приток Кауки, яка тече на північ до впадіння ліворуч у Магдалену (має устя на узбережжі Карибського моря біля міста Барранкілья).

В межах проекту на Сан-Франциско організували водозабір, від якого через правобережний масив прокладено тунель довжиною 4,5 км. На своєму шляху він отримує додатковий ресурс із струмка Сардинас (права притока Сан-Франциско) та у підсумку виходить до облаштованого на малій притоці Кауки водосховища Сан-Франциско об‘ємом 2,3 млн м3. Останнє утримує насипна гребля з ядром із вулканічного попелу висотою 40 метрів, яка потребувала 760 тис м3 матеріалу. В цей же резервуар через станцію Есмеральда надходить ресурс із згаданих на початку статті річок Чинчіна та Кампоалегре.

Зі сховища через канал довжиною 0,5 км та три водоводи довжиною по 0,44 км ресурс подається у споруджений на березі Кауки машинний зал. Останній обладнали трьома турбінами типу Френсіс потужністю по 45 МВт.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 115 кВ.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. CENTRAL HIDROELÉCTRICA DE CALDAS S.A. E.S.P. Informe de presentación al Mercado Reasegurador 2013 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 грудня 2018.