ГЕС Свелгфосс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Свелгфосс
Kraftstasjon Svælgfos I (1).jpg
59°34′ пн. ш. 9°15′ сх. д. / 59.567° пн. ш. 9.250° сх. д. / 59.567; 9.250Координати: 59°34′ пн. ш. 9°15′ сх. д. / 59.567° пн. ш. 9.250° сх. д. / 59.567; 9.250
Країна Норвегія Норвегія
Адмінодиниця Нотодден[d]
Стан діюча
Річка Tinnelva
Каскад каскад на Tinnelva
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1958
Основні характеристики
Установлена потужність 96  МВт
Середнє річне виробництво 540  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 70  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Витрата через турбіни 168  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Власник Norsk Hydro / Skagerak Kraft
ГЕС Свелгфосс. Карта розташування: Норвегія
ГЕС Свелгфосс
ГЕС Свелгфосс
Мапа
ГЕС Свелгфосс у Вікісховищі?

ГЕС Свелгфосс — гідроелектростанція у південній частині Норвегії, за 90 кілометрів на південний захід від Осло. Знаходячись між ГЕС Grønnvollfoss (32 МВт, вище по течії) та ГЕС Тінфосс І (41 МВт), входить до складу каскаду на річці Tinnelva, котра пов'язує озера Tinnsjoen та Heddalsvatn у річково-озерній системі Skiensvassdraget (її нижня ланка — Skienselva — впадає до однієї з заток протоки Скагеррак).

Станція не має власного водосховища, проте вище по сточищу розташовані значні резервуари, котрі спершу живлять ГЕС Веморк, Såheim, Mår та цілий ряд менших. Як наслідок, загальний об'єм сховищ системи, що працюють на ГЕС Свелгфосс, сягає 1,85 млрд м3. Безпосередній забір води для роботи станції відбувається в озері Kloumannsjøen, з якого по правобережжю річки прямує канал довжиною 0,5 км, котрий переходить у тунель довжиною 1,8 км з перетином 90 м2. Він завершується вирівнювальною камерою, за якою розташовані два напірні водоводи довжиною по 90 метрів.[1]

Машинний зал станції обладнаний двома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 96 МВт, які при напорі у 70 метрів забезпечують виробництво 540 млн кВт-год електроенергії на рік.

Можливо відзначити, що вперше використовувати район порогів Свелгфосс для виробництва електроенергії почали ще в 1907-му, коли стала до ладу ГЕС Свелгфосс І. З потужністю 28 МВт цей об'єкт недовгий час був найбільшим у Європі та другим у світі після Ніагарської ГЕС. За чотири роки її доповнили ГЕС Lienfoss (14 МВт), а в 1915-му запрацювала ГЕС Свелгфосс II (15 МВт). Всі ці три станції були замінені на сучасну ГЕС Свелгфосс у 1958-му.[2][3]

Відпрацьована вода по відвідному тунелю, а потім каналу транспортується за кілька сотень метрів до Tinnelva.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Øst-Telemarkens Brukseierforening | " Svelgfoss. www.otb.no. Процитовано 2018-09-05. 
  2. Svelgfoss. Skagerak Kraft (no-NO). Процитовано 2018-09-05. 
  3. Del 54: Ikke en eneste heddøl her heller. www.telen.no (no). 2017-03-20. Процитовано 2018-09-05.