Координати: 42°09′21″ пн. ш. 106°54′29″ зх. д. / 42.1558° пн. ш. 106.908° зх. д. / 42.1558; -106.908

ГЕС Семіно

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Семіно
42°09′21″ пн. ш. 106°54′29″ зх. д. / 42.1558° пн. ш. 106.908° зх. д. / 42.1558; -106.908
КраїнаСША США
АдмінодиницяКарбон[1]
Стандіюча
РічкаНорт-Платт
Каскадкаскад на Норт-Платт
Початок будівництва1936
В експлуатації з1939
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів1939
Основні характеристики
Установлена потужність51,8  МВт
Середнє річне виробництво109  млн кВт·год
Тип ГЕСпригреблева
Розрахований напір51  м
Характеристики обладнання
Тип турбінФренсіс
Кількість та марка турбін3
Кількість та марка гідрогенераторів3
Основні споруди
Тип греблібетонна аркова
Висота греблі90  м
Довжина греблі162  м
ВласникBureau of Reclamation
ОператорUnited States Bureau of Reclamationd
ГЕС Семіно. Карта розташування: США
ГЕС Семіно
ГЕС Семіно
Мапа
Мапа
CMNS: ГЕС Семіно у Вікісховищі

ГЕС Семіно — гідроелектростанція у штаті Вайомінг (Сполучені Штати Америки). Знаходячись перед ГЕС Кортес (36 МВт), становить верхній ступінь каскаду на Норт-Платт, лівій твірній річки Платт, котра, своєю чергою, є правою притокою Міссурі (найбільша права притока Міссісіпі).

У межах проєкту річку перекрили бетонною арковою греблею висотою 90 метрів, довжиною 162 метри та товщиною по гребеню 4,6 метра, яка потребувала 161 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водосховище з площею поверхні 82,1 км2 та об'ємом 1255 млн м3, в якому припустиме коливання рівня в операційному режимі між позначками 134 та 137 метрів НРМ.

Пригреблеву машинну залу обладнаний трьома турбінами типу Френсіс загальною потужністю 51,8 МВт, які при напорі у 51 метр забезпечують виробництво 109 млн кВт·год електроенергії на рік[2][3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. National Inventory of Dams — 1975.
  2. Bureau of Reclamation. www.usbr.gov. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 20 березня 2019.
  3. Bureau of Reclamation. www.usbr.gov. Архів оригіналу за 7 травня 2019. Процитовано 20 березня 2019.