ГЕС Сент-Етьєнн-Кантале
| ГЕС Сент-Етьєнн-Кантале | |
|---|---|
 | |
| 44°56′42″ пн. ш. 2°13′07″ сх. д. / 44.94500000002777540° пн. ш. 2.218720000027777584° сх. д.Координати: 44°56′42″ пн. ш. 2°13′07″ сх. д. / 44.94500000002777540° пн. ш. 2.218720000027777584° сх. д. | |
| Країна |
 Франція |
| Адмінодиниця | Канталь |
| Стан | діюча |
| Річка | Cère |
| Каскад | каскад на Cère |
| Початок будівництва | 1940 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1945–1981 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 105 МВт |
| Середнє річне виробництво | 87 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | пригреблева |
| Розрахований напір | 62 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 |
| Витрата через турбіни | 165 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | арково-гравітаційна |
| Висота греблі | 69 м |
| Довжина греблі | 270 м |
| ЛЕП | 90 |
| Власник | Electricité de France |
  ГЕС Сент-Етьєнн-Кантале | |
| Мапа | |
 | |
 ГЕС Сент-Етьєнн-Кантале у Вікісховищі | |
ГЕС Сент-Етьєнн-Кантале (фр. Barrage de Saint-Étienne-Cantalès) — гідроелектростанція у центральній Франції. Становить верхній ступінь в каскаді на річці Сер (ліва притока Дордоні, яка, своєю чергою, є правою притокою Гаронни), що дренує південно-західну сторону основної частини Центрального масиву.
Для накопичення ресурсу на Сер звели арково-гравітаційну греблю висотою 69 метрів, довжиною 270 метрів та товщиною від 5 до 35 метрів, на яку пішло 130 тис. м3 матеріалу. Вона утримує водосховище із площею поверхні 5,62 км2 та об'ємом 133 млн м3[1][2].
Будівництво станції розпочалось під час Другої Світової війни у 1940 році. Воєнні обставини (мобілізація спеціалістів, нестача матеріалів та інше) ускладнювали реалізацію проєкту, проте в 1945-му вдалось ввести в експлуатацію перший гідроагрегат. Наступного року запустили ще один, проте через нестачу коштів тимчасово відмовились від передбаченого первісним проєктом третього, який додали лише у 1981 році.
Три гідроагрегати з турбінами типу Френсіс, змонтовані у розташованому біля греблі машинному залі, мають загальну потужність 105 МВт. При напорі у 62 метри вони забезпечують річну виробітку електроенергії на рівні 87 млн кВт·год.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 90 кВ[3][4].
Відпрацьована вода повертається у Cère та надходить до наступного сховища створеного греблею Nepes, при якій працює мала ГЕС потужністю 3 МВт. Втім, головне призначення греблі Nepes — відводити воду до дериваційної станції Лаваль-де-Сер.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Saint-Etienne-Cantales Dam (Saint-Etienne-Cantales, 1945) | Structurae. Structurae (англ.). Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ Saint Etienne Cantales Hydroelectric Power Station France - GEO. globalenergyobservatory.org (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ User, Super. L'énergie hydraulique à St Etienne Cantales. www.saint-etienne-cantales.fr (fr-fr) . Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.
- ↑ Hydrelect - Auvergne_Limousin - Saint-Etienne-Cantalès. www.hydrelect.info. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 1 серпня 2017.