ГЕС Хулу-Теренггану
| ГЕС Хулу-Теренггану | |
|---|---|
| 5°08′57″ пн. ш. 102°36′13″ сх. д. / 5.14936111113887751° пн. ш. 102.60369444446777720° сх. д.Координати: 5°08′57″ пн. ш. 102°36′13″ сх. д. / 5.14936111113887751° пн. ш. 102.60369444446777720° сх. д. | |
| Країна |
 Малайзія |
| Стан | діюча |
| Річка | Теренггану, деривація з Тембат |
| Каскад | каскад у сточищі Теренггану |
| Початок будівництва | 2011 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2015 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 250 МВт |
| Середнє річне виробництво | 413 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | біля 150 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 2 |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
| Потужність гідроагрегатів | 2х125 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | земляна (Теренггану), із ущільненого котком бетону (Тембат) |
| Висота греблі | 78 (Теренггану), 36 (Тембат) м |
| ЛЕП | 275 |
| Власник | Tenaga Nasional Berhad |
| Оператор | Tenaga Nasionald |
  ГЕС Хулу-Теренггану | |
| Мапа | |
 | |
ГЕС Хулу-Теренггану – гідроелектростанція в Малайзії. Знаходячись перед ГЕС Султан Махмуд, становить верхній ступінь каскаду на річці Теренггану, яка впадає до Південно-Китайського моря у місті Куала-Теренггану.
В межах проекту на Теренггану звели земляну греблю висотою 78 метрів, котра перекрила річку одразу після впадіння її правої притоки Piah. На час будівництва воду відвели за допомогою двох тунелів довжиною по 0,4 км з діаметром 9,2 метра. Гребля утримує водосховище Piah з площею поверхні 70 км2 та об’ємом 1735 млн м3 (корисний об’єм 1085 млн м3).
Крім того, ліву притоку Теренггану річку Тембат перекрили греблею із ущільненого котком бетону висотою 36 метрів, яка утримує водосховище з площею поверхні 2,2 км2 та об’ємом 20 млн м3 (корисний об’єм 6 млн м3). Від сховища Тембат в долину Теренггану прокладений тунель довжиною 1,25 км з діаметром 4,5 метра. На ньому працює ГЕС Тембат, обладнана двома турбінами типу Френсіс потужністю по 7,5 МВт, які використовують напір у 133 метри
Із резервуару Piah об’єднаний ресурс через два тунелі довжиною по 0,3 км з діаметром 4,5 метра подається до машинного залу станції Хулу-Теренггану. Останній споруджений у підземному виконанні на глибині 200 метрів, а доступ персоналу до нього здійснюється через тунель довжиною 0,5 км.
Основне обладнання ГЕС становлять дві турбіни типу Френсіс потужністю по 125 МВт, які забезпечують виробництво 413 млн кВт-год електроенергії на рік. При цьому вони використовують напір біля 150 метрів (рівень поверхні у сховищах Piah та Кенір у операційному режимі сягає 296 та 145 метрів НРМ відповідно).
Відпрацьована вода по відвідному тунелю довжиною 1,2 км з діаметром 8 метрів транспортується у водосховище греблі Кенір.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 275 кВ.[1][2][3][4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ HULU TERENGGANU HYDROELECTRIC PROJECT VALUE ENGINEERING AND EMBEDDED PARTS ISSUE - PDF. docplayer.net. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ Hulu Terengganu Hydroelectric Project – UKM Pakarunding (амер.). Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.
- ↑ Electrifying Pulau Tuba (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2016.
- ↑ Malaysia - Bintang and Hulu Terengganu. www.andritz.com. Архів оригіналу за 21 грудня 2018. Процитовано 20 грудня 2018.