ГЕС Huanza

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Huanza
11°39′24″ пд. ш. 76°28′53″ зх. д. / 11.65677300002777805° пд. ш. 76.48160600002778153° зх. д. / -11.65677300002777805; -76.48160600002778153Координати: 11°39′24″ пд. ш. 76°28′53″ зх. д. / 11.65677300002777805° пд. ш. 76.48160600002778153° зх. д. / -11.65677300002777805; -76.48160600002778153
КраїнаПеру Перу
Стандіюча
РічкаPallca, Conay, деривація зі сточища Мантаро
Каскадгідровузол у сточищі Рімак
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів2014
Основні характеристики
Установлена потужність90,6  МВт
Тип ГЕСдериваційна
Розрахований напір703  м
Характеристики обладнання
Тип турбінПелтон
Кількість та марка турбін2
Витрата через турбіни2х7,9  м³/с
Кількість та марка гідрогенераторів2 по 53,2 МВА
Потужність гідроагрегатів2х46,2  МВт
Основні споруди
Висота греблі35  м
Довжина греблі195  м
ЛЕП220
ВласникBuenventura
ГЕС Huanza. Карта розташування: Перу
ГЕС Huanza
ГЕС Huanza
Мапа
Мапа

ГЕС Huanza – гідроелектростанція в Перу. Знаходячись перед ГЕС Huinco, становить верхній ступінь однієї з гілок гідровузла у сточищі річки Рімак (дренує західний схил Анд та впадає до Тихого океану у столиці країни Лімі).

З 1960-х років у сточищі річки Santa Eulalia (права притока Рімак) працювала станція Huinco, яка відбирала ресурс дещо нижче від впадіння правої притоки Pallca. При цьому по останній проходив ресурс, деривований під водороздільним хребтом Анд з басейну Атлантичного океану. У 2010-х роках вирішили доповнити схему ще однією станцією, яка б використовувала падіння в долині Pallca. Для цього нижче від виходу тунелю Трансандіно (яким транспортується вода зі східного схилу гір) звели греблю висотою 35 метрів та довжиною 195 метрів,котра утримує регулююче водосховище з об’ємом 0,37 млн м3. Звідси ресурс потрапляє до прокладеного через правобережний масив дериваційного тунелю довжиною 10 км.

На завершальній ділянці до траси приєднується тунель від розташованого за 5 км допоміжного водозабору на річці  Conay – ще одній правій притоці Santa Eulalia. Далі ресурс надходить до напірного водоводу довжиною 2,8 км, маршрут якого перетинає Santa Eulalia одразу після впадіння   Pallca. Завершується траса у машинному залі станції, спорудженому в наземному виконанні на лівому березі Santa Eulalia.

Основне обладнання станції становлять дві турбіни типу Пелтон потужністю по 46,2 МВт, які використовують чистий напір у 703 метри.

Відпрацьована вода потрапляє до Santa Eulalia незадовго від водозабору наступної станції каскаду.

Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 220 кВ.

Проект, введений у експлуатацію в 2014 році, реалізувала компанія Buenventura, котра потребує багато електроенергії для роботи своїх копалень, де видобувають дорогоцінні метали.[1]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Peruano, Desarrollo (4 листопада 2014). INFRAESTRUCTURA PERUANA: Central Hidroeléctrica Huanza. INFRAESTRUCTURA PERUANA. Архів оригіналу за 19 грудня 2018. Процитовано 18 грудня 2018.