ГЕС Langvatn

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ГЕС Langvatn
66°20′13″ пн. ш. 14°09′59″ сх. д. / 66.33696000002778703° пн. ш. 14.16666000002777892° сх. д. / 66.33696000002778703; 14.16666000002777892Координати: 66°20′13″ пн. ш. 14°09′59″ сх. д. / 66.33696000002778703° пн. ш. 14.16666000002777892° сх. д. / 66.33696000002778703; 14.16666000002777892
Країна Норвегія Норвегія
Адмінодиниця Rana Municipalityd[1][2]
Стан діюча
Річка озеро Langvatnet та ресурс із Ranelva
В експлуатації з 1964[1][2]
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів 1964
Основні характеристики
Установлена потужність 90  МВт
Середнє річне виробництво 242  млн кВт·год
Тип ГЕС дериваційна
Розрахований напір 43,7  м
Характеристики обладнання
Тип турбін Френсіс
Кількість та марка турбін 2
Кількість та марка гідрогенераторів 2
Потужність гідроагрегатів 2х45  МВт
Власник Statkraft
Оператор Статкрафт Енержіd[1]
ГЕС Langvatn. Карта розташування: Норвегія
ГЕС Langvatn
ГЕС Langvatn
Мапа
Мапа

ГЕС Langvatn — гідроелектростанція у центральній частині Норвегії на північній околиці міста Мо-і-Рана. Використовує ресурс із озера Langvatn (Langvatnet), яке через протоку Langvassåga має сток праворуч до Ranelva незадовго до її впадіння у Ranfjorden, а також з самої Ranelva. Можливо відзначити, що назва Langvatn — «довге озеро» — вельми поширена у Норвегії, зокрема так називається один з резервуарів ГЕС Kobbelv.

На відміну від багатьох норвезьких станцій, ресурс для яких збирається за допомогою дериваційних тунелів, у випадку з Langvatn обійшлись без таких споруд. По-перше, озеро має доволі суттєвий власний водозбір, а по-друге, за допомогою греблі на річці Ranelva, зведеній перед водоспадом Reinforsen та менш ніж за кілометр після впадіння Langvassåga, створили можливість розвороту напрямку течії в останній та подачі до Langvatn ресурсу зі зіставного за розмірами водозбірного басейну Ranelva.

Ще однією особливістю проекту став малий діапазон, в якому регулюється рівень поверхні у водосховищі Langvatn — між 41 та 43,7 метра НРМ, що забезпечує корисний об'єм у 54 млн м3.

Машинний зал обладнаний двома турбінами типу Френсіс потужністю по 45 МВт, які при напорі у 43,7 метра забезпечують виробництво 242 млн кВт-год електроенергії на рік.

Відпрацьована вода потрапляє у Ranfjorden.[3][4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в NVE's database of hydroelectric power plantsNorwegian Water Resources and Energy Directorate.
  2. а б Langvatn vannkraftverkStatkraft.
  3. Langvatn | Statkraft. www.statkraft.com (англ.). Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018.
  4. Anders Korvald og I Torodd Jensen (red.) OPPRUSTING OG UTVIDELSE AV VANNKRAFTVERK (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 серпня 2020.