Перегляд вихідного коду сторінки Ганнес Альвен

{{ІП|Альвен}}
{{Науковець 
| резиденція         = [[Стокгольм]]
| відомий через      = [[Альвенівські хвилі]] [[Альвенівський радіус]]
| звання             = [[професор]]
}}
'''Га́ннес У́лоф Є́ста А́львен''' (іноді Альфвен<ref name="astronet1220055"/>, {{Lang-sv|Hannes Olof Gösta Alfvén}}; {{ДН|30|5|1908}}, [[Норрчепінг]]&nbsp;— {{ДС|2|4|1995}}, [[Стокгольм]])&nbsp;— [[Швеція|шведський]] [[фізик]] та [[астрономія|астроном]], а також письменник-фантаст, лауреат [[Нобелівська премія з фізики|Нобелівської премії з фізики]] [[1970]] року за внесок у розвиток [[Магнітогідродинаміка|магнітогідродинаміки]]<ref name="aes_19">{{А-Е-С|Альвен Ганнес Олаф Госта|19|a1}}</ref>.

Фахівець у галузі [[космічні промені|космічних променів]], [[Прискорювач заряджених частинок|прискорювачів електронів]] та [[електродинаміка|електродинаміки]]. Розвинув теорії утворення [[полярне сяйво|полярного сяйва]], [[геомагнітні бурі|геомагнітних бур]], утворення [[сонячна система|Сонячної системи]].

== Біографічні відомості ==
Закінчив [[Уппсальський університет|університет в Упсалі]]. Працював у ньому до [[1937]], в [[1937]]-[[1940]]&nbsp;— в Нобелівському інституті фізики в [[Стокгольм]]і. У 1940—1973&nbsp;— професор [[Королівський технологічний інститут|Стокгольмського технологічного інституту]], з 1967&nbsp;— професор [[Каліфорнійський університет у Сан-Дієго|Каліфорнійського університету в Сан-Дієго]] ([[Сполучені Штати Америки|США]])<ref name="aes_19"/>.

Заклав основи нової галузі науки&nbsp;— космічної електродинаміки, яка значною мірою сприяла розвитку [[геофізика|геофізики]] й [[астрономія|астрономії]]. Розвинув концепцію [[електромагнітне поле|електромагнітних полів]] у космічному просторі та їх впливу на рух заряджених частинок. Передбачив існування слабкого магнітного поля, що пронизує [[міжзоряний простір|галактичний простір]] (1937), і запропонував механізм прискорення [[космічні промені|космічних променів]] у цьому полі. Наразі наявність цього великомасштабного поля є загальновизнаною, за його допомогою пояснюють [[ізотропія|анізотропію]] космічних променів, що спостерігається на Землі, і вважають, що воно утримує космічні промені всередині [[Чумацький Шлях|Галактики]].

У своїх останніх роботах розвинув погляд, згідно з якою майже всі космічні промені (за винятком найенергійніших), прискорюються поблизу Сонця,&nbsp;— в [[Сонячний вітер|сонячному вітрі]], за рахунок магнітного накачування в змінних магнітних полях. [[1939]] року Альвен створив теорію [[магнітна буря|магнітних бур]] і [[полярне сяйво|полярного сяйва]], яка ґрунтується на сформульованій ним концепції магнітних полів, що «вморожені» в плазму. Ця плідна концепція лежить також в основі уявлення про гідромагнітні хвилі, можливість існування яких була доведено ним [[1942]] року (згодом були названі [[альвенівські хвилі|альвенівськими хвилями]]). За допомогою цієї концепції йому також вдалося вирішити основну проблему колишніх теорій [[Формування та еволюція Сонячної системи|формування та еволюції Сонячної системи]]&nbsp;— пояснити розподіл у ній [[момент імпульсу|моменту кількості руху]]. За його теорією космогонії перенесення моменту кількості руху від центральної зорі назовні здійснюється через взаємодію магнітного поля Сонця та заряджених частинок у хмарі, з якої утворилися планети та супутники.

1950 року запропонував [[теорія динамо|динамо-теорію]] утворення сонячного й планетних магнітних полів. Керував роботами з моделювання взаємодії [[магнітосфера Землі|магнітосфери Землі]] Землі й [[сонячний вітер|сонячного вітру]].

Автор книг «Космічна електродинаміка» (1950, рос. пер. 1952). «Еволюція Сонячної системи» (у співавторстві з Р. Арреніусом, 1976, рос. пер. 1979), «Космічна плазма» (1981).

Член [[Шведська королівська академія наук|Шведської королівської академії наук]] (1947)<ref name="aes_19"/>.
Іноземний член [[АН СРСР]] (1958), член [[Лондонське королівське товариство|Лондонського королівського товариства]], Національної АН США і багатьох інших академій наук.

У [[1970]]-[[1975]]&nbsp;— голова [[Пагвоський рух учених|Пагвоського руху вчених]].

== Визнання ==
Нобелівська премія з фізики (1970), Золота медаль Лондонського королівського астрономічного товариства (1967), Золота медаль ім. М.В Ломоносова АН СРСР (1971).
Ім'ям дослідника названо [[астероїд]] [[головний пояс астероїдів|головного поясу]], відкритий [[26 вересня]] [[1960]] року&nbsp;— [[1778 Альфвен]].

== Літературна творчість ==

Ганнес Альвен під псевдонімом Улоф Юганнессон (Johannesson, Olof) писав фантастику. Єдиний художній твір&nbsp;— їдкий сатирико-фантастичний роман «Сага про великий комп'ютер» [Sagan om den stora datamaskin] (1966)&nbsp;— історія людської цивілізації, написана в далекому майбутньому досконалим комп'ютером; у міру читання книги стає зрозуміло, що людство на еволюційних сходах являє собою всього лише проміжну ланку від нерозумних тварин до «справді розумних» машин<ref name="johannesson_olof"/><ref name="ISFDB_Author_Record_78173"/><ref name="ЭФ"/>.

== Наукові праці ==

* Космическая электродинамика.&nbsp;— М., 1952.

== Джерела ==
{{reflist|refs=<ref name="johannesson_olof">{{cite web |url=http://www.sf-encyclopedia.com/entry/johannesson_olof |title=Authors : Johannesson, Olof |work=Science Fiction Encyclopedia |author= |date=APRIL 02, 2015 |accessdate=02.04.2016 |archive-date=25 жовтня 2020 |archive-url=https://web.archive.org/web/20201025215947/http://www.sf-encyclopedia.com/entry/johannesson_olof }}</ref>
<ref name="ISFDB_Author_Record_78173">{{cite web |url=http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?78173 |title=Summary Bibliography: Olof Johannesson |work=The Internet Speculative Fiction Database |author= |date= |accessdate= |archive-date=24 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160724222154/http://www.isfdb.org/cgi-bin/ea.cgi?78173 }}</ref>
<ref name="ЭФ">Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995</ref>
<ref name="astronet1220055">{{Астрономи|http://www.astronet.ru/db/msg/1220055|Альвен (иногда Альфвен) Ханнес Олоф Госта}}</ref>
}}

== Посилання ==
* {{УРЕ}}
* ''[[Храмов Юрій Олексійович|Храмов Ю. А.]]'' Физики: Биографический справочник / Под ред. А.&nbsp;И.&nbsp;Ахиезера..&nbsp;— Изд. 2-е, испр. и дополн.&nbsp;— М. : Наука, Главная редакция физико-математической литературы, 1983.&nbsp;— 400 с.&nbsp;— С. 12&nbsp;— 13. {{ref-ru}}
{{бібліоінформація}}
{{Нобелівська премія з фізики}}
{{Нагороджені Великою золотою медаллю імені М. В. Ломоносова}}
{{ВП-портали|Біографії|Природничі науки|Фізика|Астрономія|Література|Фантастика|Наукова фантастика|Швеція|}}

{{DEFAULTSORT:Альвен Ганнес}}
[[Категорія:Шведські фізики]]
[[Категорія:Шведські астрономи]]
[[Категорія:Шведські інженери]]
[[Категорія:Шведські прозаїки]]
[[Категорія:Наукові фантасти Швеції]]
[[Категорія:Члени Лондонського королівського товариства]]
[[Категорія:Члени Шведської королівської академії наук]]
[[Категорія:Науковці, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Письменники-фантасти, на честь яких названо астероїд]]
[[Категорія:Дійсні члени IEEE]]