Гасдрубал Магонід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гасдрубал Магонід
Народився 6 століття до н. е.
Помер
·загиблий у бою
Діяльність кондотьєр, рабімаханат, військовослужбовець
Військове звання генерал
Рід Магоніди
Батько Магон Великий

Гасдрубал Магонід - карфагенський полководець і державний діяч VI ст. до н. е., старший син Магона Великого.

Був призначений головнокомандувачем ("рабімаханатом", фінік. רְבמחַנתְּ) після смерті батька, і щорічно перепризначався на цю посаду 11 років поспіль[1].

Вів важкі війни у Сардинії, де карфагенянам чинили опір як місцеві аборигени, так і фінікійці з Нори і Сульха. Здобув перемогу над Тартессом і встановив контроль над Кальпе. Намагався утвердити карфагенську монополію через Гібралтарську протоку, але без особливого успіху.

У 515 до н. е. змушений переправитися до Сиртики, де спартанський царевич Доріей за підтримки киренців намагався заснувати власну колонію. Уклав союз з максіями і лівійцями, за допомогою яких витіснив греків і відновив контроль над усім узбережжям на захід від Філенових олтарів.

Повернувся до Сардинії, де у 510 до н. е. загинув, отримавши поранення в одній із сутичок [2].

Залишив трьох синів - Ганнібала, Гасдрубала і Сафона[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Юстин, XIX, 1, 2-7
  2. Юстин, XIX, 1, 6
  3. Юстин, XIX, 2, 2