Герман Гедройць

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Герман Іванович Гедройць (лат. Hermannus de Lytwania alias de Kiederothya, Hermannus princeps Gedorothiensis; нар. бл. 1400 — пом. до 30 жовтня 1439 в Кракові) — литовський князь, церковний діяч.

За припущенням польського історика Яна Тенговського, його батьки сповідували православ'я, а мати була донькою Дмитра Михайловича Друцького чи то пак Івана Ольгимонтовича Гольшанського. Вирішивши присвятити себе християнському служінню, Гедройць зрікся вотчинних володінь на Русі та Литві й 1419 р. записався до Краківського університету, де осягнув ступінь бакалавра (весною 1426), а пізніше — магістра (поч. 1434). Завдяки родинним зв'язкам з польською королевою Софією Гольшанською Герман намагавсь одержати кустодію в гнезненському костелі. Зрештою, він став каноніком краківської капітули (1430), згодом — влоцлавським прелатом-схоластиком (1435). Лише в 1438 році він здобув ступінь доктора канонічного права.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Tęgowski, Jan (1999). Pierwsze pokolenia Giedyminowiczów. Poznań-Wrocław. с. 77, 80-81. ISBN 83-913563-1-0.
  • Abraham, Władysław (1914). Polska i Litwa w dziejowym stosunku. Kraków: Nakład Gebethnera i Wolffa. с. 137-140.