Перейти до вмісту

Гетерозис

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Собака змішаної породи

Гетерозис (гібридна сила) — явище, коли перше покоління гібридів, одержаних у результаті неспорідненого (різні види, сорти) схрещування, має підвищену життєздатність, продуктивність, ріст, стійкість проти шкідників, хвороб тощо.

Термін «гетерозис» був запропонований в 1914 р. американським генетиком Г. Шеллом. Гетерозис у природі властивий всім організмам: рослинам, тваринам, мікроорганізмам. Він виник одночасно з утворенням диплоїдності та статевого процесу і безпосередньо зумовлений виникненням і вдосконаленням у процесі еволюції перехресного запилення. Ефект гетерозисної потужності буває сильним тільки в першому гібридному поколінні, а в подальших поколіннях поступово знижується.

Основна причина гетерозису полягає в усуненні в гібридах шкідливого прояву рецесивних генів, що накопичилися. Інша причина — об'єднання в гібридах домінантних генів батьківських особин і взаємне посилення їхніх ефектів.

Генетичні основи гетерозису

[ред. | ред. код]

Генетичними основами гетерозису можна вважати:

  • Домінування;
  • Наддомінування;
  • Епістаз.

Згідно теорії домінування, яку запропонували Давенпорт, Брюс, Кібл і Пелю запропонували гіпотезу, що гетерозис спричинений перевагою домінантних алелей, тоді як рецесивні алелі є шкідливими.

Взаємодію алелів з двома або більше різними локусами назвали епістазом. Його також називають неалельною взаємодією.[1]

Використання гетерозису у сільському господарстві

[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день виділяють 3 форми гетерозису, які використовують у сільському господарстві, зокрема — для покращення порід свиней, а саме:

  • Репродуктивний гетерозис, покращує відтворювальні показники;
  • Соматичний гетерозис, покращує показники приросту м'яса;
  • Адаптивний гетерозис, покращує пристосованість гібридів.

Внесок українських вчених в обгрунтування і введення в практику селекції гетерозису

[ред. | ред. код]

Значний внесок у теорію обгрунтування технології гетерозису у практичній селекції і насінництва гібридів зробили вчені інституту рослинництва імені В. Юр'єва(м.Харків), Інститут зернового господарства (м.Дніпро), національний центр насіннєзнавства та сортовивчення (м.Одеса) , зокрема В.Козубенко, Б.Соколов, О.Мусійко, П.Ключко.

Українським вченим належить пріоритет у створенні гібридного соняшнику (В.Бурлов) і озимого жита (І.Поляков, А.Здрілько), що стало передумовою гетерозису цих культур.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Heterosis - Definition, Genetic Basis and Methods of Estimation. VEDANTU (англ.). Процитовано 19 січня 2025.
  2. Гетерозис/А.О.Білоусов, П.П.Літун//Енциклопедія сучасної України [Електронний ресурс];НАН України, 2006

Література

[ред. | ред. код]


Посилання