Гребнепалий гекон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребнепалий гекон
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Lacertilia
Родина: Геккони (Gekkonidae)
Підродина: Справжні гекони
Рід: Гекони гребнепалі
Біноміальна назва
Crossobamon eversmanni
Аренд Фрідрих Віган, 1834
Посилання
EOL logo.svg EOL: 795272

Гребнепалий гекон (Crossobamon eversmanni) — вид геконів роду Гребнепалі гекони. Має 2 підвиди.

Опис[ред. | ред. код]

Загальна довжина цих геконів сягає до 14 см, голова та тулуб приплюснутий, пальці довгі й прямі, на яких з боків є бахрома з витягнутою лускою. Тулуб стрункий, помірковано подовжений, який вкрито дрібною лускою. Вдовж тіла розташовані ряди більш великої круглястої луски. Хвіст неламкий, тонкий. Зіниці вертикальні із зазубреними краями. На шкірі темні смуги, також є темні смуги з боків голови. Телесні плями вдовж хребта почергово з дрібними плямочками. Має напівпрозору шкіру. У молодих геконів лапки та основа хвоста помаранчево—лимонного кольору.

Спосіб життя[ред. | ред. код]

Полюбляє пустелі та бархани, веде наземний спосіб життя. Рине неглибокі нори. Часто розташовується у норах жуків—гнойовиків та піщаних жужелиць. Гарно бігає та лазає по скелям й деревам, активний вночі та у сутінках. Харчується павуками, комахами. На піску залишає слід у вигляді зірочок.

Це яйцекладучі гекони. Наприкінці травня — початку червня відкладає 1—2 яйця, протягом сезону робить 2—3 кладки.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Гребніпалі гекони мешкають у країнах Середньої Азії, Афганістані та південному Казахстані.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Rösler, H. 2000 Kommentierte Liste der rezent, subrezent und fossil bekannten Geckotaxa (Reptilia: Gekkonomorpha). Gekkota 2: 28-153
  • Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В.М.Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
  • Словник-довідник із зоології. – К., 2002.