Дорогостайські
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Дорогостайські — боярсько-шляхетські роди.
гербу Леліва[ред. | ред. код]
Каспер Несецький стверджував, що це — гілка роду Монивидовичів, засновником якої був син Войтеха Монивида Олехно (Олександр)
Представники[ред. | ред. код]
- Олехно — намісник троцький, мав 4 сини
- Петро — намісник олицький, скерстимонський,[1] кухмістр литовський, його нащадки мали прізвисько «Кухмістрович», мав 4 сини
- Петро
- Станіслав
- Микола (Миколай, пом. бл. 1548) — мечник ВКЛ, староста (стольник) вовковиський
- Петро — мінський каштелян, мстиславльський та смоленський воєвода, опікун малолітнього Павла Дорогостайського
- Войтех, не мав нащадків[2]
- Миколай — кальвініст, відомий вояк, староста[3] чи стольник[1] вовковиський, полоцький воєвода, дружина — Анна Война (Войнянка, за Несецьким — Райська[4]); вживав прізвиська Монвид та Кустмістрович
- Олександр — крайчий литовський
- Христофор Миколай — маршалок великий литовський, перша дружина з 1588 року — донька віленського каштеляна Івана Героніма Ходкевича Софія (пом. 1597), друга — княжна Софія Радивил, донька новогрудського воєводи, вдова литовського крайчого Юрія Ходкевича
- Владислав — чесник великий литовський, протестант син Софії Радивил, дружина — Ельжбета Подберезька, донька брацлавського маршалка Єжи Самсона Подбереського; за даними К. Несецького, після смерті чоловіка вийшла за кшепіцького старосту Теодора Кароля Тарновського[4] стала католичкою[5]
- Софія — дружина литовського обозного Томаса Сапіги
- Владислав — чесник великий литовський, протестант син Софії Радивил, дружина — Ельжбета Подберезька, донька брацлавського маршалка Єжи Самсона Подбереського; за даними К. Несецького, після смерті чоловіка вийшла за кшепіцького старосту Теодора Кароля Тарновського[4] стала католичкою[5]
- Петро — мінський каштелян, мстиславльський та смоленський воєвода, опікун малолітнього Павла Дорогостайського
- Іван — наймолодший син Петра, після поділу спадку батька отримав Кухмістрівщину, помер невдовзі[1]
- Павло
- Олена — перша дружина сенатора, реґіментаря Анджея Фірлея
- Павло
- Микола
- Андрій
- Станіслав
- Петро — намісник олицький, скерстимонський,[1] кухмістр литовський, його нащадки мали прізвисько «Кухмістрович», мав 4 сини
гербу Костеша з відміною[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Obuchów… — S. 356.
- ↑ Herbst S. Dorohostajski Piotr h. Leliwa, przydomku Monwid (†1611) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 335. (пол.)
- ↑ за Несецьким, S. 74
- ↑ а б Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… — T. 2. — S. 74.
- ↑ Herbst S. Dorohostajski Władysław h. Leliwa przydomku Monwid (1611—1638) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 335. (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Dorohostaje Małe // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 431. (пол.) — S. 431. (пол.)
- Dorohostaje Wielkie // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 431. (пол.) — S. 431. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 820 s. — S. 73—74. (пол.)
- Obuchów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 356. (пол.) — S. 356—357. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — T. V. — S. 331—335. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |