Дрезденська тема
Дрезденська те́ма — тема в шаховій композиції логічної школи. Суть теми — у білих є певний головний план, який при спробі відразу втілити, спростовується ходом чорної фігури «а». Білі проводять попередню гру, змушуючи чорних захищатися іншим ходом, а вже після цього проводять головний план, в якому чорні захищаються фігурою «b».
Історія[ред. | ред. код]
Ідея належить до римської групи тем новонімецької школи, і запропонував її в 1918 році німецький шаховий композитор Фрідріх Мартін Палітш (25.10.1889 — 02.03.1932).
В задачі відразу провести головний план унеможливлюється у зв'язку із спростуванням чорною фігурою «а». Тому білі проводять підготовчу гру, змушуючи чорних захищатися іншим ходом, який призводить до послаблення позиції чорних. Як наслідок, білі вже можуть провести головний план, при цьому чорні захищаються тематичною фігурою «b».
Ідея дістала назву від міста Дрезден, де проживав Фрідріх Палітш — дрезденська тема. Тема має три форми вираження, в залежності яка фігура чорних буде грати в підготовчій грі. Дрезденська тема є складовою Ельби теми.
Форми вираження теми[ред. | ред. код]
Форми вираження дрезденської теми — форма Паллітша, форма Брунера, змішана форма.
Форма Палітша[ред. | ред. код]
Цю форму вирізняє серед інших гра чорних фігур, а саме — хибний слід спростовує фігура «а», яка грає і в підготовчій грі рішення, а потім в реалізації головного плану грає фігура «b». Ця форма вперше була представлена в задачі Фрідріха Палітша.
«Deutsche Schachzeitung»
1928
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |         | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1. Lf4? ~ 2. Dc8#, 1. … Se8, (Sd5)![1]
1. h7! S:h7 2. Lf4! ~ 3. Dc7#
2. …Ld8 3. De6#
Форма Брунера[ред. | ред. код]
Цю форму вирізняє серед інших гра чорних фігур, а саме — хибний слід спростовує фігура «а», в підготовчій грі рішення грає чорна фігура «b», яка потім грає в реалізації головного плану. Цю форму теми запропонував Еріх Брунер (11.12.1885—16.05.1938).
«Dresdner Anzeiger»
1927
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
| 8 |    | 8 | |||||||
| 7 | 7 | ||||||||
| 6 | 6 | ||||||||
| 5 | 5 | ||||||||
| 4 | 4 | ||||||||
| 3 | 3 | ||||||||
| 2 | 2 | ||||||||
| 1 | 1 | ||||||||
| a | b | c | d | e | f | g | h | ||
1. Lg7? ~ 2. Dd4#, 1. … Lc3!
1. De7? ~ 2. Dc5#, 1. … Tc3!
1. Kg4! ~ 2. Dg5+ K~ 3. Dc5#
1. … Tc3 2. Lg7! Tc4 3. De5#
1. … Lc3 2. De7 Ld4 3. De6#
Дрезденська тема у формі Брунера пройшла у двох тематичних варіантах.
Змішана форма[ред. | ред. код]
Цю форму вирізняє серед інших гра чорних фігур, а саме — хибний слід спростовує фігура «а», в підготовчій грі рішення грає чорна фігура «с», а в реалізації головного плану грає чорна фігура b.
Примітки[ред. | ред. код]
Це є один із варіантів міжнародного позначення фігур. Використовується для запису розставленої на шахівниці позиції, ходів розв'язку, ілюзорної чи хибної гри шахової задачі, а також запису ходів шахової партії.
- ↑ Позначення: К — король, D — ферзь, T — тура, L — слон, S — кінь
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Словарь терминов шахматной композиции / Авт.-сост. Басистый М. Б. — К. : Книга, 2004. — С. 128—129, 175—177. — ISBN 966-96424-0-1. (рос.)
Література[ред. | ред. код]
- Зелепукин Н. П. Словарь шахматной композиции. — К. : Здоров'я, 1985. — С. 42—43. (рос.)
- Арчаков В. М. Первые шаги в шахматной композиции. — К. : Радянська школа, 1987. — С. 61. (рос.)
- Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 116. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шахматных задач. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 168, 399—400. — ISBN 5-271-11436-8 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 шедевров шахматной композиции. — М. : Астрель, АСТ, 2005. — С. 264—265, 288—289. — ISBN 5-271-11921-1 (Астрель). (рос.)
- Владимиров Я. Г. 1000 приключений на шахматной доске. — М. : Астрель, АСТ, 2007. — С. 134—135. — ISBN 5-271-15843-8 (Астрель). (рос.)