Ехекратид III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ехекратид III
Народився5 століття до н. е.
Ancient Thessalyd, Греція
Діяльністьспортсмен
Нагороди

Ехекратид III (грец. Εχεκρατίδας; д/н — бл. 460 до н. е.) — 7-й тагос (верховний вождь) Фессалійського союзу (як Ехекратид I), правитель Фарсалу (як Ехекратид III).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з роду Ехекратидів. Син тага Антіоха. після смерті батька, що сталося близько 520 року до н. е. успадкував владу в Фарсалі. Втім напевне на той час був доволі малим. Тому про нього обмаль відомостей.

З початком греко-перських війн вправно маневрував між усіма сторонами. 480 року до н. е. з вторгнення царя Ксеркса на Балкани не підтримав його, але й не виступив проти, розуміючи потугу перського війська.

Лише 479 року до н. е. після поразки персів у битві при Платеях активно перейшов на бік Спарти і Афін. Активно допомагав спартанському царю Леонтіхіду, що 476 року до н. е. вдерся до Фессалії, щоб покарати проперського тагоса Торакса Алевада та його братів. Тоді ж Ехекратид III стає новим тагосом.

Зумів зміцнити становище свого роду в Фессалії, фактично відсунувши роди Алевадів і Скопадів. Брав участь у панеллінських подіях. Поступово налагодив гарні відносини з Афінами, що навіть надали тагосу статус громадянина, та Аргосом. Ймовірно тотожній Ехекратиду, чия колісниця перемогла на 79-й Олімпіаді (464 року до н. е.). При цьому згідно Плінію Старшого одна коняка Ехекратіда була вагітна.

461 року до н. е. підписав союзну угоду з Афінами й Аргосом. Помер ймовірно близько 460 року до н. е. Новим тагосом став його син Орест.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Andrew R. Burn, Persia and the Greeks: The Defense of the West 456—478 B.C., New York, 1962
  • Simon Hornblower, The Greek World, 479—323 B.C., 3rd ed., London 2002
  • Moretti, Luigi (2014). Luigi Moretti e il catalogo degli Olympionikai. Testimonianze epigrafiche, letterarie, papirologiche e numismatiche sui vincitori degli agoni olimpici panellenici (Ellade e Magna Grecia: 776 a.C. — 393 d.C.). Maria Elisa Garcia Barraco (στα Ιταλικά). AM; 7 — Arbor Sapientiae Editore S.r.l. ISBN 978-88-97805-32-8