Жамбилська ТЕС
| 42°50′43″ пн. ш. 71°28′42″ сх. д. / 42.84528000002777759° пн. ш. 71.47861000002778553° сх. д.Координати: 42°50′43″ пн. ш. 71°28′42″ сх. д. / 42.84528000002777759° пн. ш. 71.47861000002778553° сх. д. | ||||
| Країна |
 Казахстан | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування |
Казахстан | |||
| Введення в експлуатацію | 1967 – 1969 (перша черга), 1975 – 1976 (друга черга) | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Водозабір | Талас | |||
| Енергоблоки | 3х200 + 3х210 | |||
| Котельні агрегати | всі парові, 3 Подільский котельний завод ПК-47-3 (Пп-640/140) (котли 1 – 3), 3 Подільский котельний завод ТГМЕ-206 (Е-640/140) (котли 4 – 6) | |||
| Турбіни | всі парові, 3 Ленінградський металічний завод К-200-130-1 (турбіни 1 – 3), 3 Ленінградський металічний завод К-210-130-1 (турбіни 4 – 6) | |||
| Електрогенератори | 6 Харківський Електроважмаш ТГВ-200 (турбогенератори 1 – 6) | |||
| Встановлена електрична потужність |
1230 / 1092 (2017, номінальна / фактична) | |||
| Материнська компанія | ВАТ “Жамбилська ДРЕС ім. Т. І. Батурова” | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  Жамбилська ТЕС | ||||
 | ||||
Координати: 42°50′43″ пн. ш. 71°28′43″ сх. д. / 42.84528° пн. ш. 71.47861° сх. д.{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
Жамбилська ТЕС — теплова електростанція на півдні Казахстану.
В 1967, 1968 та 1969 роках на майданчику ТЕС ввели в дію тр енергоблоки потужністю по 200 МВт, у кожному з яких встановили паровий котел виробництва Подільського котельного заводу типу ПК-47-3 (Пп-640/140) продуктивністю по 640 тон пари на годину, парову турбіну від Ленінградського металічного заводу типу К-200-130-1 та генератор харківського заводу «Електроважмаш».
Друга черга складалась із трьох блоків потужністю по 210 МВт, один з яких почав роботу в 1975-му, а два стали до ладу в 1976-му. Кожен з них отримав паровий котел виробництва Подільського котельного заводу типу ТГМЕ-206 (Е-640/140) продуктивністю по 670 тон пари на годину, парову турбіну від Ленінградського металічного заводу типу К-220-130-1 та генератор харківського заводу «Електроважмаш».
Станом на 2017 рік при номінальній потужності у 1230 МВт фактична становила 1092 МВт.
Як паливо ТЕС споживає газ, що надходить до регіону по трубопроводу Бухарський газоносний регіон – Ташкент – Бішкек – Алмати.
Для видалення продуктів згоряння звели два димаря заввишки по 180 метрів.
Вода для технологічних потреб надходить з річки Талас, для чого останню перекрили греблею, що спрямовує воду до каналу ТЕС.
Видача електроенергії відбувається по ЛЕП, що працюють під напругою 110 кВ та 220 кВ.[1][2][3]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ЭНЕРГЕТИКА КАЗАХСТАНА Движение к рынку Алматы 1998 г (PDF).
- ↑ Уровень износа Жамбылской ГРЭС составляет более 30 %.
- ↑ ВВЕДЕНИЕ - ОАО "Жамбылская ГРЭС им. Т.И. Батурова". Studwood. Процитовано 13 січня 2024.