Закон фільтрації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Закон фільтрації — встановлює зв'язок між швидкістю фільтрації (або витратами) і ґрадієнтом тиску, який спричиняє фільтраційний рух. Розглядають закони фільтрації при ламінарному русі рідини — це закон Дарсі і турбулентному — в цьому випадку швидкість фільтрації визначається за рівнянням Шезі — Краснопольського[1].

Лінійний закон фільтрації є справедливим за дійсної середньої швидкості руху підземних вод до 1000 м/доб або за швидкості фільтрації 400 м/доб. Такі швидкості значно перевищують швидкості природних потоків підземних вод у піщаних та крупноуламкових породах і можуть зустрічатися лише у відкритих тріщинах та карстових порожнинах. Через це у більшості випадків в інженерній геології теорія руху підземних вод розглядається в аспекті ламінарної (лінійної) фільтрації.

Література[ред. | ред. код]

  • Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Швидкість фільтрації за турбулентного руху є пропорційною до коефіцієнта фільтрації i напірного градієнта в степені 1/2.