К'ініч-Йо'наль-Ак III

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
К'ініч-Йо'наль-Ак III
Yo'nal Ahk III.svg
іменний ієрогліф К'ініч-Йо'наль-Ака III
К'ухуль Йокіб Ахав
Початок правління: 9.16.6.17.1, 7 Іміш 19 Во (14 березня 758 року)
Кінець правління: 766 або 767
Інші титули:К'ухуль К'ін Ахав
Попередник: Іцам-К'ан-Ак IV
Наступник:Ха'-К'ін-Шоок
Дата народження: невідомо
Місце народження:Йокіб
Країна:Йокібське царство
Дата смерті:766 або 767
Місце смерті:Йокіб
Батько:Іцам-К'ан-Ак IV
Див. також: К'ініч-Йо'наль-Ак

К'ініч-Йо'наль-Ак III (д/н—766 або 767) — ахав Йокібського царства з 758 до 766/767 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

Був старшим сином ахава Іцам-К'ан-Ака IV. Після смерті батька у 758 році обійняв трон. Церемонія інтронізації відбулася в день 9.16.6.17.1, 7 Іміш 19 Во (14 березня 758 року). З нагоди закінчення періоду в день 9.16.10.0.0, 1 Ахав 3 Сіп (17 березня 761 року) встановлено стелу 14 біля основи піраміди О-13.

Із самого початку стикнувся з протистоянням з царством Па'чан, під час якого у 759 році ахав останнього Яшун-Б'алам IV переміг й захопив молодшого брата К'ініч-Йо'наль-Ака III — Т'уль-Чііка. Втім сам йокібський ахав зберіг свою самостійність.

Після цього зайнявся К'ініч-Йо'наль-Ак III зміцненням своєї влади на місцях. Втім в боротьбі на місцевих правителів (сахалів) він стикнувся з царством Сакц'і, яке змусило К'ініч-Йо'наль-Ака III підкоритися.

У 763 році зумів відновити контроль над царством Пе'туун. В день 9.16.12.10.8, 6 Ламат 1 Мак (1 жовтня 763 року) відбулася відповідна церемонія. З нагоди закінчення п'ятиріччя 9.16.15.0.0, 7 Ахав 18 Поп (19 лютого 766 року) К'ініч-Йо'наль-Ак III встановив стелу 16. Точна дата смерті К'ініч-Йо'наль-Ака III невідома. Вважається, що він помер між лютим 766 року, коли було відсвятковано закінчення п'ятиріччя, і лютим 767 року, коли на трон Йокіба зійшов Ха'-К'ін-Шоок.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Martin S., Grube N. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. L., 2000 — Р. 151
  • Teufel S. Die Monumentalskulpturen von Piedras Negras, Peten, Guatemala: Eine hieroglyphysche und ikonographisch-ikonologische Analyse. Inaugural-Dissertation zur Erlangung der Doctorwürde der Philosophischen Fakultät der Rheinischen Friedrich-Wilhelms-Universität. Bonn, 2004 — Р. 203