Кашхатау ГЕС
| Кашхатау ГЕС | |
|---|---|
| 43°19′49″ пн. ш. 43°38′46″ сх. д. / 43.33041667002777331° пн. ш. 43.64633333002777249° сх. д.Координати: 43°19′49″ пн. ш. 43°38′46″ сх. д. / 43.33041667002777331° пн. ш. 43.64633333002777249° сх. д. | |
| Країна |
 Росія |
| Стан | діюча |
| Річка | Черек |
| Каскад | Нижньо-Черекський |
| Початок будівництва | 1993 |
| Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 2010 |
| Основні характеристики | |
| Установлена потужність | 65 МВт |
| Середнє річне виробництво | 241 млн кВт·год |
| Тип ГЕС | дериваційна |
| Розрахований напір | 94 м |
| Характеристики обладнання | |
| Тип турбін | Френсіс |
| Кількість та марка турбін | 3 Тяжмаш РО 115/872ж-ВМ170 |
| Витрата через турбіни | 3х26,7 м³/с |
| Кількість та марка гідрогенераторів | 3 Элсиб СВ-375/130-140 УХЛ4 |
| Потужність гідроагрегатів | 3х21,7 МВт |
| Основні споруди | |
| Тип греблі | насипна |
| Висота греблі | 37 м |
| Довжина греблі | 398 м |
| ЛЕП | 110 |
| Власник | РусГидро |
  Кашхатау ГЕС | |
| Мапа | |
 | |
 Кашхатау ГЕС у Вікісховищі | |
Кашхатау ГЕС — гідроелектростанція у Кабардино-Балкарії. Знаходячись перед Аушигерською ГЕС, становить верхній ступінь каскаду на річці Черек, правій притоці Баксана, який в свою чергу є правою притокою Малки (головна ліва притока Тереку).
В межах проекту річку перекрили насипною греблею висотою 37 метрів та довжиною 398 метрів, яка утримує водосховище з площею поверхні 0,44 км2 та об’ємом 6,9 млн м3 (корисний об’єм 0,9 млн м3), в якому припустиме коливання рівня у операційному режимі між позначками 736,5 та 738 метрів НРМ (під час повені – до 739 метрів НРМ).
Зі сховища під правобережним гірським масивом прокладено дериваційну трасу, яка включає канал довжиною 2,2 км з шириною по дну 7 метрів та тунель довжиною 4,2 км (дві секції – кругла діаметром 5,6 метра та підковоподібна висотою 5,4 метра при ширині 5,1 метра). Тунель завершується у верхньому балнсувальному резервуарі об’ємом 1 млн м3 (корисний об’єм 0,9 млн м3), з якого починається напірний водовід довжиною 1 км (в тому числі напірна шахта висотою 65 метрів) з діаметром 4,4 метра. В системі також працює вирівнювальний резервуар висотою 40 метрів з діаметром 15 метрів.
Машинний зал обладнали трьома турібнами типу Френсіс потужністю по 21,7 МВт. Вони використовують напір у 94 метра та забезпечують виробництво 241 млн кВт-год електроенергії на рік.
Відпрацьована вода потрапляє у відвідний канал довжиною 0,45 км, який приєднується до дериваційної системи наступної станції каскаду.
Видача продукції відбувається по ЛЕП, розрахованій на роботу під напругою 110 кВ.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВОЗОБНОВЛЯЕМАЯ ЭНЕРГИЯ. ГИДРОЭЛЕКТРОСТАНЦИИ РОССИИ (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 Травня 2019.