Керамзитова сировина Дніпропетровської області

Керамзитова сировина Дніпропетровської області

Джерелом керамзитової сировини в Дніпропетровській області є розкрив родовищ марганцевих руд в Нікопольському марганцеворудному басейні: східна частина басейну, кар’єрні поля Орджонікідзевського ГЗК – Запорізьке, Шевченківське, Північне, Чкаловське, Богданівське. Керамзитові глини приурочені до палеогенової і неогенової системи.

Загальний опис

Відклади палеогенової системи в межах Нікопольського марганцеворудного басейну представлені нікопольськими верствами олігоцену (Р3nk), які в свою чергу підрозділяються на три горизонти: підрудний, рудний і надрудний. Надрудний горизонт представлений зеленувато-сірими і світло-зеленими щільними пластичними глинами і в верхній частині містить товщу керамзитових глин. Поширені в межах басейну, потужність 0,8 – 9,0 м.

Неогенова система представлена породами міоцену (томаківські, чокракські, караганські, конкські, сарматські, топіловські відклади) і пліоцену (новоросійські і косовські відклади).

Нерозчленовані відклади томаківських верств і чокракського горизонту залягають на надрудних керамзитових глинах і характеризуються повсюдним поширенням. Вони представлені зеленувато-сірими і зеленими піщанистими глинами, нерідко бурими включеннями гідроксидів заліза і прошарками вапнякових глин. Потужність відкладів 2-12 м.

Караганські верстви (N1kr) зложені щільними пластичними і грудкуватими глинами зеленого і яблучно-зеленого кольору з включеннями глауконіту. В районі Грушевського родовища до цих верств приурочені керамзитові глини. Потужність верств 2-4 м.

Конкський горизонт (N1kn) представлений темно-зеленими, щільними глинами з прошарками темно-зелених кварцових пісків. Потужність горизонту 3-5 м.

В районі Північного, Чкалівського, Шевченківського і Запорізького родовищ відклади томаківських, караганських верств і конкського горизонту відсутні.

Нерозчленовані нижньо-сарматські відклади (N1s1-2) повсюдно представлені сірими, темно-сірими, чорними тонковерствуватими глинами, верствою вапняку-черепашнику, темно-зеленими глинами з великою кількістю черепашичного детриту. Потужність 2-8 м.

Верхньосарматський під’ярус (N1s3) представлений товщею зеленувато-сірих, сірих і жовтувато-сірих вапнистих, ділянками піщаних глин с прошарками жовтувато-білих і світло-сірих мергелів різної потужності. В покрівлі вапнистих глин залягає товща керамзитових глин потужністю 1,5-6,5 м. Потужність верхньосарматської товщі від 2-3 м до 15-25 м.

Топілівські верстви (N1tp) залягають безпосередньо на керамзитових глинах верхньосарматського під’ярусу і представлені світло-сірими і зеленувато-сірими вапнистими глинами з прошарками ущільнених мергелів. Потужність 2,5 – 12 м.

Нижньопліоценові відклади розповсюджені тільки в межах Грушевського і Хасанського родовищ, а на останній території не виділяються. Новоросійський під’ярус (N2nv) складений вапняками-черепашниками потужністю до 7,5 м.

Косовські верстви (N2ks) – щільними глинами з включеннями мергелів потужністю 3-5 м.

Середньо пліоценові – нижньочетвертинними відкладами (N22 – Q) представлені товщею червоно-бурих глин, потужністю до 18 м.

Четвертинні відклади (Q1-1V) розвинуті повсюдно і представлені товщею жовто-бурих і червоно-бурих середньочетвертинних суглинків, лесовидних палево-жовтих і буровато-жовтих ущільнених верхньочетвертинних суглинків. Загальна потужність відкладів антропогену 15-22 м.

Як керамзитову сировину можуть бути використані також широко розповсюджені на території області четвертинні глини і суглинки, але через мінливу якоість і обмежені запаси на кожній окремій дільниці, вони не можуть служити джерелом для створення великих мінерально-сировинних баз.

Балансом запасів на території області враховано два родовища керамзитової сировини розташованих в вскриші Нікопольського марганцеворудного басейну: Запорізьке – з запасами по категоріях А+В+С1 – 9 724 тис.м³ і Шевченківське з запасами сировини по категоріях А+В+С1 – 55 700 тис.м³. Загальні запаси сировини, враховані балансом. складають по категоріях А+В+С1 – 65 424 тис.м³. Крім того, на Грушевському родовищі ведеться видобуток з нерозвіданих запасів в кількості 2 567 тис.м³, з них втрати при видобутку складають 2 104 тис.м³.

Загальні запаси по Нікопольському марганцеворудному басейну складають, тис.м³: по категорії В – 5 673,8; по категорії С1 – 258 426,1; С2 – 10 040,8; В+С1+С2 – 274 140,7.

Див. також

• Корисні копалини Дніпропетровської області

Джерела

• Паламарчук М. М., Горленко І. О., Яснюк Т. Є. Географія мінеральних ресурсів Української РСР. — К.: Рад. школа, 1985. — 135 с.
• Астахов А. С. Экономическая оценка запасов полезных ископаемых. — М.: Недра, 1981. (рос.)
• Вигдергауз Л. И. и др. Строительные материалы Украины, Днепропетровская область. (Минерально-сырьевая база). — К. : Изд-во «Будівельник», 1964.(рос.)
• Григорович М. Б., Немировская М. Г. Минеральное сырье для промышленности строительных материалов и его оценка при геологоразведочных работах. — М. : Изд-во «Недра», 1974.(рос.)
• Сахно С. С., Душенко И. С., Сахно Г. Д. Минерально-сырьевая база строительных материалов Украины. Днепропетровская область. — К. : Изд-во треста «Киевгеология», 1974.(рос.)