Конкурс піаністів імені Шопена

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Конкурс піаністів імені Шопена - конкурс академічних піаністів, що проходить в Варшаві один раз у п'ять років і присвячений винятково музиці Фредеріка Шопена.

Конкурс був уперше проведений в 1927 року з ініціативи польського піаніста й музичного педагога Єжи Журавльова. До початку Другої світової війни конкурс відбувся тричі, і всі три рази його виграли радянські піаністи. В 1949 році пройшов четвертий конкурс, а з 1955 року відновився нормальний п'ятирічний цикл.

Переможці конкурсу[ред.ред. код]

1927 Лев Оборін (СРСР)
1932 Олександр Юнінський (СРСР)
1937 Яків Зак (СРСР)
1949 Белла Давидович (СРСР) і Галина Черни-Стефаньска (Польща)
1955 Адам Харасевич (Польща)
1960 Мауріціо Полліні (Італія)
1965 Марта Аргерих (Аргентина)
1970 Гаррік Олссон (США)
1975 Кристіан Цимерман (Польща)
1980 Данг Тхай Шон (В'єтнам)
1985 Станіслав Бунін (СРСР)
1990 перша премія не присуджена
1995 перша премія не присуджена
(друга премія - Олексій Султанов)
2000 Юнді Лі (Китай)
2005 Рафал Блехач (Польща)

Цікаві факти[ред.ред. код]

  • В 1955 р. члени журі конкурсу Лев Оборін (переможець першого конкурсу в 1927 р.) і Артуро Бенедетті Микеланджелі відмовилися підписати підсумковий протокол, протестуючи проти присудження першого місця польському піаністові Харасевичу замість відсунутого на друге місце Володимира Ашкеназі. В 1980 році стався аналогічний випадок: член журі Марта Аргерих покинула конкурс у знак протесту після того, як югославський піаніст Іво Погорелич не був допущений до третього туру.
  • Після того, як в 1990 й 1995 рр. журі два рази поспіль не присудило першої премії, така можливість була усунута із правил.
  • Переможець конкурсу 2005 року польський піаніст Рафал Блехач крім головного призу конкурсу одержав і всі чотири додаткових призи першорядної важливості: за краще виконання полонезу, мазурки, сонати й концерту.

Посилання[ред.ред. код]