Користувачка:Бісерок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


в рамках конкурсу «Вікіпедія любить пам'ятки», що тривав із 7 березня по 5 квітня 2015 року.


Велична окраса Тульчинського краю.

Пам’ятка архітектури національного значення – церква Різдва Пресвятої Богородиці знаходиться по вул. Леніна, 98 в с. Печера Тульчинського району Вінницької області та має охоронний № 993/1, (1) Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. № 442). Слід відмітити, що дана культова будівля входить в десятку пам’яток національного значення, розміщених на тернах району.( фото 1, 2, 3, 4) На початок двадцятого століття на Тульчинщині нараховувалося 54 храми, майже всі вони були дерев’яними. Звісно, багато цих церков не вціліло до наших днів – їх нищив час, люди, пожежі. Однак деякі старовинні споруди і по сьогодні не лише прикрашають наш край чудовою архітектурою, а й слугують за прямим призначенням – є діючими храмами. Первісний інтер'єр у більшості дерев'яних храмів не зберігся.(2.) Жарких «Храми Подолии») Слід зазначити, що унікальність українських дерев'яних, наприклад три дільних за будовою храмів полягає в тому, що вони візуально схожі на державний герб України, один з найдавніших знаків людства — тризуб та український традиційний ритуальний свічник-трійцю. Церкви три зубоподібної форми поширені майже на всій території України. В нашому районі прикладом данного будівництва можна назвати найстаріший храм Тульчинщини - церкву Різдва Богородиці в с. Печера.

За даними останнього моніторингу у нас 11 дерев’яних храмів, із них занесені в Реєстр нерухомих пам’яток у Вінницькій області, а отже і перебувають під охороною держави лише два, один  із них - Печерська церква.( 3. Перелік пам’яток національного значення в Тульчинському районі Вінницької області»)

Слід зазначити, що церква та побудована пізніше дзвіниця (1865 рік) розташувалися в одному з наймальовничіших місць села – на пагорбі над річкою, от як про це розповідає путівник по Брацлавщині Д. Малакова ( 4.) «…береги тут дуже мальовничі, стиснута високими скелями, які поросли короткою травою, річка струїться поміж могутніх валунів… А над самою неприступною кручею знісся до неба стрункий силует дерев’яного храму ідеальних пропорцій. Окремо від нього стоїть масивний кам’яний стовп дзвіниці, який нагадує давню сторожову вежу. Обидві будівлі стоять там, де залишила сліди багатовікова історія Печери. Саме в глибині скель заховані старовинні ходи та печери, які стали притулком для давніх мешканців та дали назву селу…» Дійсно місцина була заселена з прадавніх часів. Про це свідчать численні археологічні пам’ятки: курганні могильники, неолітична стоянка, слов’янське городище, черняхівські, трипільські поселення, середньовічний замчисько та ряд інших. Вириті на схилах гір печери і дали назву селищу. Саме в крутій скелі, на якій височить церква, і був вхід до мережі печер. З плином історичних подій змінювалися власники, але деякі найбільш яскраві особистості навічно залишили свій слід в історії села: молдавський володар Дука, польські шляхтичі Потоцькі та Свейковські, всесвітньовідомий архітектор В. Городецький ( його будинок з химерами і сьогодні справляє неабияке враження на киян та гостей столиці). І це далеко не повний перелік знаменитостей, ім’я яких пов’язане з маленьким подільським містечком ( адже саме статус міста мала в минулі віки Печера ). Варто зазначити, що будівля церкви напряму пов’язана з молдавським воєводою, ставлеником султана Дукою. (на фото 5 чітко видно залишки укріплень молдавського вельможі). У 1682 році він будує на березі річки на високій скелі величний палац – свою резиденцію. Та не тривалим було його господарювання, з часом будівлю розібрали, а з того каменю заклали фундаменти дерев’яної церкви….. Дана культова будівля є типовим зразком дерев’яної, так званої брусчатої, одно верхової церкви, поширеним на Поділлі у 18 ст.. Церква розташована на вершині пологого схилу долини річки Південний Буг. Слід відмітити домінуючий характер даної культової споруди в навколишній сільській забудові. Ділянка на якій розташована церква огороджена цегляною огорожею. Рельєф ділянки забудови спокійний, з незначним ухилом у напрямку північного сходу. Початково об’єм церкви являв собою у плані хрест ( хрещата ), орієнтований зі сходу на захід, із слабко вираженою центральною частиною. У 1838 році зі сходу до будівлі прибудовано притвор, пізніше в 1869 році з південної сторони було прибудовано ризницю. Отже хрещатість в плані, так притаманна культовим спорудам, зберіглася: церква має форму хреста витягнутого по осі схід-захід. Габаритні розміри її у плані 16,43 х 7,34 м. Відносна відмітка маківки двозаломного верху центрального нефу складає 16, 25 м, відмітка східного та західного нефів – 13, 0 м. Габаритні розміри прибудов: ризниця – 3, 96 х 4, 5 м, притвор – 3, 19 х 4, 77 м. Загальна площа ( ДБН В. 2.2-9-99) приміщення становить 105, 65 квадратних метрів. Висота приміщень сягає 9, 06 метрів. Щодо самої будівлі, то вона побудована на кам’яному фундаменті, зовнішні стіни виконано з дубового брусу товщиною 16 сантиметрів( висота брусу 25-30 см). З’єднання в кутах стін виконано в пів дерева. Крім того бруси суміжних вінців з’єднанні між собою дерев’яними прямокутними нагелями. Деревина стін потемніла від часу, має сліди незначного ушкодження комахами. Стіни ризниці та притвору виконано глинобитні загальною товщиною 460 міліметрів та в 2000-х роках обкладено силікатною цеглою. Верхи центральних нефів двозаломні. Перший залом складається з чотирьох граного барабану та похилих ділянок створеної похилими гранями усіченої восьмигранної піраміди. На верх похилої ділянки першого залому обпирається восьмигранний барабан другого залому, який несе на собі баню та переходить в купол. Восьми гранні барабани обох заломів, похила ділянка першого залому та купол складені з дубового брусу товщиною 16 сантиметрів. (5. ТОВ «МУР»: технічний звіт по стану будівельних конструкцій церкви Різдва Пресвятої Богородиці, 65/11-ТЗ. М. Вінниця вул. Володарського, 41, 2011 рік) Історія церкви Різдва Пресвятої Богородиці схожа з багатьма храмами в нашій державі - не обминула її чорна полоса безбожного правління. За Радянської влади храм було сплюндровано та зачинено. Це трапилося під час колективізації – в старовинній церкві влаштували зерносховище…

В  окупаційний період Великої Вітчизняної війни село Печера пережило страшенні лихоліття – один із найжахливіших фашистських таборів смерті був саме тут…. 

Та богослужіння в храмі були відновленні. З тих часів це діючий храм української православної церкви Тульчинської єпархії.( фото 6) Внутрішнє убранство храму майже не зберіглося, проте він і зараз вражає своєю красою та ошатною величчю.( фото 7). У 2013 році було проведено капітальні ремонтні роботи фундаменту, що дозволило зберегти його від неминучої руйнації.


Щербань Людмила, науковий співробітник Тульчинського краєзнавчого музею.




Фото Л.Щербань

Фото 1 - церква Різдва Богородиці з дзвіницею

фото 2 - центральний вхід

фото 3: вигляд із дзвіниці


фото 6


Фото 5 - укріплення


фото 7 - внутрішній інтер’єр храму


Фото 4 - вхід до храму


Використані джерела:

1. Постанова Ради Міністрів УРСР від 06.09.1979 р. № 442; 2. М. Жарких «Храми Поділля»; 3. Перелік пам’яток національного значення в Тульчинському районі Вінницької області»; 4. Д. Малаков « по Брацлавщині»; 5. ТОВ «МУР»: технічний звіт по стану будівельних конструкцій церкви Різдва Пресвятої Богородиці, 65/11-ТЗ. М. Вінниця вул. Володарського, 41, 2011 рік.