Користувачка:Antanana/onomatopoeia
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
- баран бекає: бе-е; ще: ба-ба-ба; бе-ке-ке;
- вівця мекає / бекає / бляє: ме-ке-ке;
- вовк виє: у-у-у…; ще: в-а-у-у-у! ще: воу-воу;
- ворона каркає: кар-кар; ще: (для передачі більш близького каркання) кра-кра;
- гадюка сичить: си-си;
- глухар токує: теке, теке, тек, тек, тек!
- гоготун (вид чайки): го-го-го;
- голуб вуркоче / буркоче / туркоче: буркуку;
- горобець цвірінькає: цвінь-цвірінь / цвірінь-цвірінь / цінь-цвірінь / цінь-цінь;
- грак/г(р)айворон гракає / г(р)аяє: гра-гра;
- гусак ґелкоче / гелгоче / гагає / ґерґоче / шайкає: ґа-ґа-ґа; ще: тра-тра-тра; га-га-га, гел-гел, ге-ге-ге;
- джміль (політ): ж-ж-ж;
- деркач: дер-дер;
- жаба квакає / кумкає: ква-ква; кум-кум;
- жайворонок співає: тью-і, тью-і, ті-і-і, трійю-тіх-тіх;
- жук: ж-ж-ж;
- журавель курличе: курли! курли! ще: кру-кру!
- зайчик (стрибає): циб-циб-циб; стриб-стриб-стриб
- зозуля кує: ку-ку;
- індик гика: гик-гик-гик; гулі-гулі
- їжак фирчить / чмихає: фир-фир; ще: пх-пх-пх;
- качка качить / крякає, кахкає / вуткає: кря-кря, ках-ках / вуть-вуть;
- квочка кокоче / квокає: ко-ко; кво-кво;
- кінь ірже / ігає / геготить: і-го-го;
- кіт нявкає: няв;
- коза мекає: ме-е;
- коник-стрибунець: т-р-р. тинь;
- корова мукає / реве / бухає / мекає: му-у; ще: рику-рику;
- курка кудкудакає / кокотить / кудкудахкає / кіркає: коркодак, кудак, коткодак, котодак, куркудак, куткудак; ще: тю-ун, тю-ун;
- ластівка щебече:
- лев гарчить:
- лелека співає (на гнізді): ле-ле-ле;
- лисиця дзявкає: дзяв-дзяв;
- папуга: чир-чир;
- півень кукурікає: ку-ку-рі-ку;
- пугач кричить: пугу-пугу;
- рись рикає / пирхає: рику-рику;
- свиня вівкає / кувікає: вів / ку-вів;
- свиня рохкає / хрокає, хрюкає: рох-рох; хро-хро; хрю-хрю;
- синиця співає: зинь-зинь;
- собака вавкає / гавкає / дзявкає / скавчить: вав-вав; гав-гав; ще: ги-р, авур; дзяв; скав;
- сова ухкає / кричить: ух-ух; ще: пугу-пугу;
- соловей тьохкає: тьох-тьох-тьох;
- сорока скрекоче: че-че-че; скре-ке-ке;
- цвіркун: чир-чир;
- чайка квилить, кигиче: киги-киги;
- вівця: аш-маш, бе-бе // куш, куша, а-куш; гей, а-гей, гей-гей; арья, ар'йя, арийя;
- гусак: гиля-гиля;
- качка: вуть-вуть; тась-тась;
- кінь: кось-кось; маш-маш, бе-бе; бтпру — стоп; гать / гаття / геття — праворуч, ксобі / ксоб — ліворуч; // куш, куша, а-куш; гайда і гай-гай; тррр — стій; но або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи — вперед;
- кіт: киць-киць; ще: миць-миць; кици-кици // птруськи;
- коза: козь-козь; маш-маш, бе-бе;
- корова: гейди! мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му; минь-минь // гей, а-гей, гей-гей; гайда і гай-гай; арья, ар'йя, арийя;
- курка: ціп-ціп; кура-кура; тю-тю-тю // киш;
- курча: ціпа-ціпа;
- свиня: цинь-цинь, цинька-цинька // куш, куша, а-куш;
- собака: сю-сю; на-на / на-на-на або звук утворений всмоктуванням повітря через стулені губи // пішловон;
- теля: минь-минь;
- тур: мань-мань, маня-маня, балай-балай, ґгу-ґгу, му-му;
- бл(д)ух — наслідування звуку від виливання води; ще: бр(д)ух; ждух;
- бовть — звуконаслідування пірнання[д]
- бовх — наслідування звуку падіння у воду; ще: бовсь; чубовх; шубовх; бобовх; буль-буль;
- дзюрк — наслідування дзюрчання;
- кап — звуконаслідування капання води;
- плюсь — наслідування плюскотіння;
- сьорб — наслідування звуку сьорбання;
- хлюп — наслідування звуку хлюпання, плескання; хлюп-хлюп (спокійне море)[л];
- шубовсть — звуконаслідування голосного пірнання[д];
- диб-диб — іти, дибати, шкандибати[ш];
- гуп — звуконаслідування кроку; (може бути глухий удар);
- туп-туп — звуконаслідування кроків[в];
- чалап — наслідування звуку чалапання; ще: чап-чалап;
- човг — наслідування звуку човгання;
- топу-топу — звуконаслідування топотіння (табун топотить);
- бам-бам — бубнарити — грати на бубні;
- бринь-бринь — звуконаслідування грі на гітарі, бандурі тощо;
- бутум-бас — наслідування грі на віолончелі;
- ду-ду — звуконаслідування гри на сопілці;
- лірі-лірі — звуконаслідування гри на лірі;
- тирири — наслідування грі на музичному інструменті;
- ті-лі-лі — наслідування грі на музичному інструменті;
- тринь-тринь -звуконаслідування тринкання на музичному інструменті;
- апть — «хтось бив праником по шматтю: апть, апть, апть» (г.тютюнник);
- бавх — ще: бебевх, бебех[у], бевх, бовх, жбевх, чубовх, шубовх;
- бах — звук від глухого удару[м]; ще: гах, жах, тах, фах; також звук від пострілу;
- бац — дзвінкий удар (стусан); раптовий удар;
- бац! бех!.. — удар булавою;
- бзінь — свистячий тонкий звук; ще: брінь/бринь; дзвінь; дзінь; дрінь; квінь; трінь; фрінь; цвінь;
- блись! блись! — удар шаблею;
- бух — глухий удар; ще: бубух[и]; також: постріл із рушниці;
- буц — удар рогом, чолом;
- гегеп — важкий удар[н];
- гуп — наслідування глухого удару;
- гур-гур — 1) наслідування звуку гуркотання (про грім); «Темно, аж сумно… І відразу щось розтяло хмару і мовчки нахваляється на когось огняною лозиною. Тихий задуманий блиск тремтить по стінах, на миснику й на іконах. „Гур-гур…“ — торохнуло й покотилось щось над хатою. Дзвенять шибки, посуд на суднику, на воднику у сінях відра» (С. Васильченко «Дощ»); 2) «А потім гармата як ревне: гур-гур!»
- грюк — 1) наслідування звуків стукання, грюкання; ще: стук[к], брязь[к]; стук-грюк, стук-гряк; 2) гармати, вулкани, грім теж грюкають;
- кабурх — кинути чимось важким;
- клац — наслідування звуків клацання;
- луп — звуконаслідування лупання, биття; очима теж лупають; ще: лясь; лусь; лулусь[т];
- праск — звуконаслідування пострілу;
- тарах — ще: тах-тарах; та-рарах; торох[е]; трах;
- та-та-та — звук зброї (кулемет); ще: со-ко-ко-ко (кулемет сокоче);
- тиди-денця — наслідування звучання стуку зубів від холоду;
- торох — гучний удар[б];
- хлоп — наслідування звучання удару, хлопання;
- хоп — раптовий удар; ще: хряп[у];
- черк — удар косою: «немов хто косою — черк! А вдруге світліше — дзінь!»;
- чирк — наслідування звучання чиркання (розпалювання вогню, добування іскри);
- бам-бам — дзвін бамкає;
- бам-балам — дзвін баламкає;
- бов-бов — «Бов! Бов! Бов! — не стихає на всіх дзвіницях передзвін, і співає хор на переходах» (А.Хижняк);
- бом-бом — дзвін бомкає;
- брязь! — дзвінкий удар;
- бум — наслідування звуків удару у дзвін; ще: дзень-дзелень; (мелодійніший) трінь-трень; дзень-дзинь;
- дзень, дзелень, дзінь — наслідування металевого звуку, удар крицею, шаблею. шаблі — дзвенять; «Коли ішов до криниці, відра дзень, дзень, дзень: руки тремтіли» (В. Дрозд); «Ось Григорій став і мантачить косу. Дзінь-дзінь!.. Дзінь-дзінь!» (О. Десняк);
- дзінь-дзень… дзінь-дзянь… — ще: ідзянь-ідзінь… дзянь-дзінь; дзень…дзень..;
- брикиць;
- бряк;
- дзвяк;
- кувирдь;
- хиць — хрьопнутися, хряпнутися;
- хряпусь;
- цвак;
- цвяк;
- цмак;
- швак;
- швирдиць[ф];
- швяк;
- ага — вираження згоди; ще: ато; антак; авжеж; аякже;
- агов — звуконаслідування оклику; ще: агось;
- ай — для вираження болі, жалю, раптовості; ще: ой, ох, ех, йой, е, ах;
- анумо, ади — «дивись»;
- бе — погано; ще: ве; також: показувати язика;
- блим-блим — очима; ще: кліп-кліп;
- вва-вай — для вираження болю;
- виль-виль — танцювати вихилясом;
- во!.. — супер;
- гей — для звертання уваги, оклику; ще: ей, агов;
- гм — звуконаслідування, що передає паузу у мові для передачі розмірковування; ще: хм;
- гойда-гойда — звуконаслідування гойдання;
- гу — 1) звуконаслідування, що передає гудіння вітру; ще: ф-ф-ф; 2) наслідування безперервного плачу;
- гульк — 1) раптова з'ява[д]; 2) синонім глип[о], зирк[г], глядь; 3) синонім шусть;
- ґев — сюди; ґе-ле-ґев! — відгук на нього;
- дриґ-дриґ — звуконаслідування дриґання, дрижання;
- дряп — звуконаслідування дряпання; ще: цап-царап;
- йорз-йорз — йорзати;
- кахи — наслідування звуку кашлю; ще: бухи та кахи; кахи-кахи; бухи-бухи;
- кріц, кріц-кріц — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (гуцульське);
- круть-верть — наслідування вертіння[р]; ще: скік-верть[ч];
- кусь — наслідування кусання; ще: цап;
- морг — моргати очима[ш]; ще: луп;
- лоп-лоп — в значеннях відтворювати звуки: лопання, клацання; бовтання; квоктання квочки; помаху крил; стьобання батогом;
- лусь — наслідування лускання; ще: лулусь[т];
- пих-пих — звуконаслідування пихтіння, напр. куріння цигаркою; ще: бих-бих;
- пнись — дієслівно-вигукова форма дієслова пнутися[а];
- пурх — звуконаслідування пурхання;
- пшик — звуконаслідування шипіння, випаровування;
- рип — наслідування рипіння снігу, дверей; 1) Різкий звук, що вини¬кає від тертя предмета або його частини об щось; звук, який видають деркачі та деякі інші птахи. За одним рипом — водночас, за¬разом; З рипом — з труднощами, через силу. рипання, рипати, рипіти; 2) рип-рип — Звуконаслідування, що відтворює різкий звук від тертя чогось об що-небудь. 2. розм. Уживається, як присудок зі значенням рипнути;
- се-се-се = ха, не тут-то було;
- скакіць! — утік, стрибув[х];
- смик — від смикатися; ще: сіп[д];
- стриб — звуконаслідування стрибання[ц]; ще: стриб-скок; скок; скік-поскік; плиг[ж]; стриб-скакіць[х]
- стук — стук — стук, стук — стук — стук — удари серця;
- сусіль! — (діал.) раптова поява; також втекти — те саме, що: шасть; шмиг;
- тень-тень — у животі від страху (тенькає);
- тиць — дія давання у руки;
- тіп — від тіпатися; хитатися, коливатися, гойдатися; (- поли одягу) метлятися; (у трясці) тремтіти, дрижати, труситися; (від гніву) здригатися, СІПАТИСЯ, * * * смикатися; (- серце) калатати убитися;
- трах-трах-тах… трах-тарах-тах…- звукове вираження ритмічного погойдування швидкого поїзда;
- трісь — звуконаслідування ламання[х]; ще: хрясь;
- турай! = зверни увагу!
- тю — звуконаслідування зневаги (як плювання); ще: тьху, пхе, овва; пху;
- у-у — відмова, незгода, заперечення; ще: е-е;
- фур-фур — звуконаслідування обтріпування; коні теж фуркають;
- ф'ю — наслідування звуку свисту;
- хаміль-хаміль — (розм.) швидко, хутко;
- хвись — політ кудись[щ]; ще: удар батогом;
- хвиць — кобила хвицяє;
- хвіть-хвіть — звуконаслідування присвистування;
- хить — від хитатися; ще: хитю-хитю;
- хіп — рвучко хапати[д]; ще: хап[с]; хвать; хоп; хапу-хапу; лап;
- хльос-хлюп — звуки негоди, хвищі; ще: ха-у-у! ха-у-у!
- хрум — наслідування звуку хрумання; ще: хрум-хрум — їсти із жадібністю;
- хух — для передачі відчуття полегшення, задоволення (наприклад, від питва, наїдків);
- цок — наслідування звуку підків коня; цокання бокалів, скла;
- чик-чик — наслідування звуку розрізання (ножем);
- чирінк, чирінк-чирінк — наслідування звуків рівномірного різання ножицями, що шарудять (верховинське);
- ш… ш… — звуковий вияв шуму, шепоту; ще: шу-шу, шу-шу;
- швіт', швіт'-швіт' — наслідування звуків кісьби (марамаросся);
- штовх — наслідування штовхання[п];
- шуг — наслідування польоту; швидкий рух;
- шурх — 1) шурхіт листя, паперу; 2) швидкий рух[б];
- шусть — швидкий рух;
- щик-щик — звуконаслідування щикання; ще: гик-гик; хик-хик;
- а. ^ «Хоч трісь, а пнись!» (приказка)[1]
- б. ^ «Святий дух у дірку шурх» (загадка)[1]
- в. ^ «Ходить кізочка По крутій горі, Ніжка як туп, так туп!» (народна пісня)[1]
- г. ^ «За стіл сіла обідати [дівчина], а сама у віконце усе зирк та зирк, чи не йде Василь» (Г. Квітка-Основ'яненко)[1]
- д. ^ «Черв'як кива — аж ось! Зі дна Гульк Щука! бовть! ,..вона за удку — хіп! А удка — сіп! З води шубовсть в окріп!» (П. Гулак-Артемовський)[1]
- е. ^ «Випірнув з дна поганський бог—і торох лобом об кригу» (Ю. Мушкетик)[1]
- ж. ^ «Гріх по дорозі біг, та до нас плиг» (приказка)[1]
- и. ^ «Коли це зміюка — бубух! аж земля затряслася» (М. Возняк. Укр. нар. казки)[1]
- к. ^ «Стук, брязь у віконечко; Вийди, вийди, коханочко!» (Укр. нар. пісня)[1]; «Коли щось у віконце стук-стук!» (Марко Вовчок)[1]
- л. ^ «Зробили йому човника, сів, одіпхнувсь, срібнеє веселочко мовби пустун — хлюп собі, хлюп» (П. Тичина)[1]
- м. ^ «Летів птах, на воду бах» (М. Возняк. Укр. нар. казки)[1]
- н. ^ «Грицько ухопив герлигу. — А куди? ..куди!.. — закричав. Та — гегеп! ґерлигою по горобенятах» (Панас Мирний)[1]
- о. ^ «Випірнув поганський бог, глип — ряси немає» (Ю. Мушкетик)[1]
- п. ^ «Пацю угледів молоденький Та зараз дядька штовх тихенько» (Л. Глібов)[1]
- р. ^ «А той круть-верть неначе у капкані, мовчить, язик прильне к гортані» (Л. Глібов)[1]
- с. ^ «Лисичка зараз хап та хап» (Л. Глібов)[1]
- т. ^ «Аж ось лулусь щось під ногами» (Є. Гребінка)[1]
- у. ^ «Та з сим словом [Хома] хряп дідуся по щоці.., а той бебех об землю…» (Г. Квітка-Основ'яненко)[1]
- ф. ^ «Поніс попа до річки та з мішка швирдиць! Тільки вода забулькотіла» (М. Драгоманов)[1]
- х. ^ «Трісь... так, що він трохи не впав; Вовк скакіць зі скрині» (Укр. нар. казка)[1]
- ц. ^ «Мекнув, мов його родимець почав мордувати, Та й стриб…» (П. Гулак-Артемовський)[1]
- ч. ^ «Мале ягнятко Там гуляло, Скік-верть, сюди-туди — Та якось під той дуб і доскакало» (Л. Глібов)[1]
- ш. ^ «Диб, диб на село, Кив-морг на його» (Укр. нар. пісня)[1]
- щ. ^ «Хвесько: От так, свату, вгору хвись, щоб тобі брикали!» (Іван Некрашевич)[2]