Центр історії «Заєздня»
Центр історії «Заєздня»  | |
|---|---|
| Centrum Historii Zajezdnia | |
 | |
| 51°05′47″ пн. ш. 16°59′28″ сх. д. / 51.09648888891666729° пн. ш. 16.99112777780555561° сх. д.Координати: 51°05′47″ пн. ш. 16°59′28″ сх. д. / 51.09648888891666729° пн. ш. 16.99112777780555561° сх. д. | |
| Тип | Історичний музей |
| Країна |
 Республіка Польща |
| Адреса | 53-235[1] Польща, 53235, м. Вроцлав, вул. Ґрабішинська, 184. |
| Засновано | 2015 |
| Відкрито | 16 вересня 2016 |
| Директор | Марек Мутор |
| Сайт | ua.zajezdnia.org |
  Центр історії «Заєздня» (Польща) | |
 | |
 Центр історії «Заєздня» у Вікісховищі | |
Центр історії «Заєздня» — культурний осередок, відкритий у 2016 році, під керівництвом «Центру пам'яті і майбутнього». Основним напрямком діяльності Центру є дослідження історії Нижньої Сілезії, зокрема післявоєнної історії Вроцлава та діяльності руху «Солідарність» на теренах регіону.
Центр пам'яті та майбутнього[ред. | ред. код]
Інституція «Центр пам’яті та майбутнього», створена у 2007 році, знаходиться під спільним управлінням Міністерства культури та національної спадщини і міста Вроцлав.
Спочатку Центр займався організацією виставок, зокрема ініціював проект «Поїзд в історію» — пересувний виставковий плацдарм, що курсував Нижньою Сілезією. Також Центром було організовано різноманітні шоу, уроки історії та зустрічі з місцевими громадами. У 2016 році він отримав стале місце в колишній адміністративній будівлі депо №7.
Нині, окрім Центру історії «Заєздня», «Центр пам’яті та майбутнього» опікується також Товариством пам’яті примусово виселених до Сибіру та Святинею Голгофи Сходу. Центр займається видавничою діяльністю: видає щоквартальник «Пам’ять та майбутнє», щорічник «Вроцлавське самоврядування» та «Вроцлавський щорічник усної історії».
Директором Центру є Марек Мутор.
Історична споруда[ред. | ред. код]
Місцем розташування самого Центру історії «Заєздня» є будівля колишнього трамвайного депо, яка з 1945 року використовувалась як автобусне депо Муніципального транспортного товариства у Вроцлаві. Пізніше йому присвоїли №7 [3].
Споруда збудована з червоної цегли, є зразком індустріального стилю свого часу; пережила облогу Вроцлава та Другу Світову війну.
Це місце набуло важливого історичного значення та було обране для створення музею, оскільки стало епіцентром руху «Солідарність» в Польщі у серпні 1980 року.
В депо №7 відбулось одразу кілька важливих історичних подій, пов’язаних з утворенням нового суспільно-політичного руху: створено перший в регіоні Комітет страйків; проведено сидячий мітинг; саме тут відбулась меса за страйкуючих відомого вроцлавського священика отця Станіслава Ожеховського.
Будівля була у використанні Підприємства міського транспорту Вроцлава (MPK Wrocław) до 2015 року.
Після рішення про передачу приміщення депо у використання музею, на ремонт було виділено понад 36 мільйонів злотих. Проект профінансовано з фонду «Fundusze EOG i norweskie».
Музей відкрито 16 вересня 2016 р. Виставкові площі займають територію 1800 м2. На території музею (бл. 2,3 га) знаходиться також колишня адміністративна будівля депо №7, яку нині займає «Центр пам’яті і майбутнього».
У 2020 році на згадку про протести 1980 року під годинник помістили невеличку скульптуру гнома з прапором «Солідарність», який є уособленням страйкуючих працівників депо №7.
Постійна експозиція та тимчасові проекти[ред. | ред. код]
Постійна експозиція «Вроцлав 1945–2016» охоплює два поверхи та поділена на 8 розділів, які оповідають непросту та драматичну історію Вроцлава від часів Другої Польської Республіки до сучасності.
Окрема увага приділена боротьбі поляків з комуністичним режимом та шляху виходу Польщі з-під радянської окупації.
Магістральна лінія оповіді – це хронологічно репрезентована доля Вроцлава від 1945 року до наших днів, проговорена в різних аспектах. Основна експозиція складається з більш як 500 оригінальних експонатів, фотографій, доповнена архівними фотографіями та документами, мультимедійними елементами, включаючи сенсорні екрани, проєкції та звукозаписи.
На виставці відтворено простір та атмосферу міста попередніх століть: спроектовано довоєнну львівську вулицю, варшавський канал, м’ясний магазин 1980-х років; тут можна побачити оригінальний кіоск RUCH минулого століття та вагон для худоби.
Крім постійної експозиції, у виставкових залах «Пам’ять» та «Майбутнє» відбуваються тимчасові виставки.
У літній сезон перед будівлею музею також проходять сезонні заходи: кінопокази, концерти, блошиний ринок і т.д.
Колекція[ред. | ред. код]
Центр «Пам’яті і майбутнього» – це установа, яка серед іншого керує Центром документації, що збирає архівні фотографії, документи, листи і т. ін. Одним із найважливіших завдань Центру є документація розповідей свідків історичних подій. Найцінніші колекції – це збірка Незалежної видавничої агенції Dementi та особисті речі Болеслава Комінека. Багато експонатів центру надійшли з приватних збірок.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Експонати кін. ХІХ - поч. ХХ ст., Центр історії «Заєздня», м.Вроцлав -
-
Палиця офіцера Провінційного управління внутрішніх справ. Центр історії «Заєздня», м.Вроцлав -
Шолом швейцарського гвардійця. Центр історії «Заєздня», м.Вроцлав -
Вервиця з білого бісеру; подарунок Папи Йоана Павла ІІ Ядвізі та Яну Новак-Єзеранським. Центр історії «Заєздня», м.Вроцлав
Відвідування музею[ред. | ред. код]
Послуги музею[ред. | ред. код]
- екскурсії (польською, англійською, українською та німецькою мовами);
- уроки та майстер-класи для дітей різного віку;
- широкий вибір наукових та науко-популярних видань;
- оригінальний спектр сувенірної продукції.
Для людей з обмеженими потребами[ред. | ред. код]
- Експозиція та автостоянка також розраховані на людей з обмеженими фізичними можливостями.
Логістика[ред. | ред. код]
- Безпосередньо до Центру можна дістатися трамваями № 4, 5, 11, 14 та автобусами № 126, 134, 602.