Користувачка:Nedbaeva/грамайданчик
Бібліотечно-інформаційний центр є провідним підрозділом СумДУ, який вирішує масштабні завдання інформаційного забезпечення навчального й наукового процесів університету, сприяє виховній роботі і є його культурно-просвітницьким осередком.
Очолює Бібліотечно-інформаційний центр Слабко Тетяна Василівна, яка працює 34 роки в Сумському державному університеті, з яких 22 роки – є директором Бібліотечно-інформаційного центру. Під її керівництвом створено високотехнологічну бібліотечно-інформаційну систему, де впроваджено відповідне програмне забезпечення і новітні технології, автоматизовані всі бібліотечні процеси, забезпечений високий рівень організації діяльності підрозділів системи. Сформований професійний колектив, орієнтований на роботу у інноваційному середовищі.
Бібліотечно-інформаційний центр Сумського державного університету: кроки становлення
Бібліотеку СумДУ засновано як галузеву технічну бібліотеку Сумського загально-технічного факультету УЗПІ м. Харкова. 1960 – 1989 рр. – роки розвитку від бібліотеки загально-технічного факультету УЗПІ до бібліотеки Сумського філіалу Харківського політехнічного інституту ім. Леніна.
У 1989 році – Бібліотеку очолила Слабко Т.В., у цей час був зданий в експлуатацію новий 4-поверховий бібліотечний корпус, побудований за спеціальним проектом, площею 5 тис. м. кв.
1 вересня 1989 року відбулося урочисте відкриття Бібліотечно-інформаційного центру, який об’єднав всі інформаційні служби: бібліотеку, відділи стандартизації, патентної та науково-технічної документації.
Відкриття Бібліотечно-інформаційного центру стало визначною подією в історії бібліотеки, а надалі, відіграло важливу роль в становленні навчального закладу як самостійного ВНЗ, та перетворення його в потужний навчальний комплекс – сучасний класичний університет європейського типу. Ця подія відкрила нову сторінку в історії бібліотеки, розпочався якісно новий етап її розвитку – етап впровадження в роботу бібліотеки інноваційних технологій, перетворення галузевої технічної бібліотеки філіалу ХПІ ім. Леніна в потужну універсальну університетську бібліотеку, інформаційну та культуротворчу інституцію сучасного класичного університету.
Незважаючи на всі негаразди, пов’язані з фінансовою нестабільністю, 90-ті роки для бібліотеки стали періодом великих позитивних змін, які надалі визначили шляхи діяльності та подальшого розвитку бібліотеки. Були визначені пріоритетні напрямки розвитку – комп’ютеризація всіх циклів роботи бібліотеки, формування інформаційних ресурсів, організація сучасного доступу та роботи з ними, входження у світовий інформаційний простір, співробітництво в інформаційній галузі, перетворення бібліотеки в культурно-просвітницький центр університету.
Завдяки баченню перспектив розвитку бібліотечно-інформаційної галузі, досвіду впровадження інноваційних проектів, саме у 90-ті Бібліотека СумДУ стала піонером у реалізації нових складних завдань з комп’ютеризації бібліотечних процесів, формування інформаційного середовища та організації сучасного доступу до ресурсів.
Протягом 20 років Бібліотека СумДУ є лідером в Україні з інноваційного розвитку і завжди відкрита для колег, які вивчають досвід для впровадження у своїх бібліотеках.
Проекти директора бібліотеки Слабко тетяни Василівни, неодноразово були переможними у конкурсах на отримання грантів (перемога в конкурсах 1997, 1999, 2000, 2002, 2004, 2008, 2009, 2010, 2011) на участь у міжнародних конференціях, стажуваннях за кордоном та інших проектах з питань: організації та використання відкритих архівів інформації, нових форм співробітництва в інформаційній галузі; входження у світовий інформаційний простір; формування електронних ресурсів, організація сучасного доступу та роботи з ними).
1989 рік – Проект «Бібліотека – культурно-просвітницький центр внз», в рамках державної концепції гуманізації і гуманітаризації освіти. На той час в технічній бібліотеці СумДУ: • створено читальний зал гуманітарної освіти; • відкрито Літературну вітальню, яка надалі отримала визнання не лише в нашому виші, а й у освітянських, літературних, образотворчих, музичних колах обласного центру. 1990 рік – Перший і єдиний комп’ютер «Істра», дозволив розпочати роботу по створенню елементарних бібліотечних баз.
1991 рік – Проект «Створення Електронного каталогу бібліотеки – перша сходинка до комплексної автоматизації бібліотечних процесів»:
• придбано локальну версію АІБС «МАРК». Це була перша на той час бібліотечна програма на пострадянському просторі (розробник НВО «Інформ-Система», м. Москва); • бібліотека одна з перших в Україні розпочала роботу по створенню Електронного каталогу на нові надходження та ретро конверсію карткового каталогу; 1995 рік – Проект «Створення умов для роботи читачів з електронною інформацією» • парк комп’ютерної техніки налічує 3 комп’ютера: 2-ІВМ та «Істра», пристрій для перегляду CD, принтер для друку каталожних карток; • продовжується робота по освоєнню комп’ютерної техніки, програмного забезпечення, текстових та графічних редакторів: співробітники навчаються на курсах ПК, проводяться семінари, практичне навчання; • вперше сформований фонд з інформацією на CD (110 одиниць); • обладнане перше АРМ для роботи читачів з інформацією на електронних носіях.
1997 рік – Конкурсний проект Слабко Т.В. «Входження бібліотеки у світовий інформаційний простір»:
• бібліотека отримала грант фонду «Відродження» і єдина в області включена в реалізацію проекту «Створення мережі бібліотек з’єднаних електронною поштою», в рамках гранту модернізовано комп’ютери та придбано мережеве обладнання; • Бібліотеку першу в області підключено до мережі Інтернет, вивчаються можливості, Інтернет використовується в наданні послуг користувачам; • продовжується робота по створенню електронного каталогу за допомогою АІБС «МАРК», який вже налічував 18,5 тис. описів; • Бібліотека стає членом УБА. – створено перший сайт бібліотеки СумДУ і розміщено на web-сервері університету ; 1999 рік – рік активної участі в міжнародних семінарах, вивчення міжнародного досвіду. Одержала перемогу у конкурсі на участь у навчальній поїздці по бібліотеках Баварії (Німеччина,).Директор бібліотеки Слабко Т.В. вивчала досвід бібліотек: Баварської державної м. Мюнхен, м. Лансберг, м. Гермерінга, університетів м. Регенсбурга, Ерлангена, Айхштетта.
За грантової підтримки взяла участь у роботі Міжнародних семінарів:
• «Університетські бібліотеки напередодні ХХ століття» (м. Київ). Організатори: МВФ, УБА, НБ «НАУКМА», Британська Рада в Україні; • «Розвиток електронного видання» (м Київ);
Організатори: МВФ, УБА, Центр видавничого розвитку інституту відкритого суспільства в Будапешті, Британська Рада в Україні;
• «Електронні журнали» (м. Київ).
Організатори: Видавництво «Шпрінгер» (Німеччина), Британська Рада в Україні, МВФ, УБА, НБ «НАУКМА», Держкомітет України з інформаційної політики, Держкомітет України з питань науки та інтелектуальної власності, Комітет з питань науки і техніки Верховної Ради, Міністерство охорони здоров’я, АПН України;
2000 рік – Переможними стали конкурсні проекти Слабко Т.В. «Безперервна освіта фахівців – запорука успіху бібліотеки» та «Організація доступу до електронних журналів в бібліотеці», в результаті: -за кошти гранту, 4 співробітники бібліотеки, пройшли місячне навчання у м. Києві у рамках проекту «Організація центру безперервної освіти працівників бібліотеки»; -за кошти гранту бібліотека два роки мала безкоштовний доступ до електронних журналів через інформаційну службу Springer Link до баз даних видавництв EBSCO та Medline. 2001 рік – подальше вивчення досвіду: • навчальні поїздки Слабко Т.В. по обміну досвідом до університету м.Мугла (Туреччина), м.Петрошани, м.Плаєшті (Румунія);
2002-2003 рік – Проект «Впровадження автоматизації в бібліотечні цикли: комплектування, оброблення, каталогізацію, книговидачу, обслуговування»:
• придбано АІБС «УФД.Бібліотека». Це дозволило замінити існуюче ПЗ та конвертувати 41 тис. описів Електронного каталогу з програми «МАРК» і розпочати поетапну автоматизацію всіх бібліотечних процесів;
• колективом бібліотеки, було зроблено великий обсяг робіт: виготовлено біля 900 тис. штрих-кодів на книги, кожен примірник введений в базу «Фонд», створені бази «Користувач», «Електронний формуляр», «Електронний каталог»;
• 1 вересня 2002 розпочато автоматизовану книговидачу та обслуговування всіх користувачів бібліотеки (18тис.);
• організовано зал електронних каталогів, традиційні каталоги законсервовано (40 каталогів та 56 картотек);
• локальна мережа бібліотеки налічувала 18 АРМ, з яких 11 ПК для читачів, підключених до Інтернет.
2004 рік – Перемога в конкурсі Гете-Інституту на трьохмісячне стажування нових технологій в бібліотеках університетів Німеччини.
2005 – 2008 роки – Проект «Бібліотека СумДУ – відкрита інформаційна система»: - роки реалізації проекту це суттєво новий етап у формуванні інформаційних ресурсів, організації сучасного доступу до ресурсів, створення умов для роботи з інформацією на різноманітних носіях, розвиток мережі, парку АРМ та периферії, подальше впровадження новітніх технологій. За цей час, бібліотекою Сумського державного університету впроваджені, відпрацьовані механізми супроводу та підтримки, технологічно узгоджені наступні цикли: - система комп’ютеризованої книговидачі та обслуговування всіх користувачів, при якій запис книг в електронний формуляр здійснюється шляхом сканування і контролюється користувачем за допомогою власного електронного підпису (пін-коду); - система реєстрації користувачів та виготовлення електронних пластикових читацьких квитків (модуль "Реєстр читачів" в АБІС "УФД"Бібліотека") дозволяє прискорити автентифікацію користувача та його електронного формуляра в усіх підрозділах бібліотечної системи; - впроваджено програмний комплекс захисту бібліотечних фондів Check Point; створені читальні зали з відкритим доступом до всіх видів інформаційних ресурсів (понад 70 тисяч) документів на традиційних носіях, періодика, CD, 127 АРМ, підключених до Інтернет; - традиційні карткові каталоги замінені «Електронним каталогом» (ЕК), який повністю відтворює всі види видань, налічує близько 300 тис. описів і передбачає можливість багатоаспектного пошуку за: автором, назвою, словами з назви, шифром УДК, видами документів, мовою, видавництвом, роком видання тощо; містить інформацію про кількість та наявність вільних примірників, про розподіл та місце знаходження видання; - реалізований доступ через ЕК до електронних копій підручників, навчальних посібників, методичних вказівок, конспектів лекцій, технічних документів тощо; - організовано зал електронних каталогів для роботи з ЕК в бібліотеці; - реалізований доступ до Електронного каталогу через Інтернет (з сайту бібліотеки - Е-кaталог); - реалізовано сервіси on-line замовлення літератури та віддалений перегляд персонального читацького формуляру в режимі реального часу з будь-якого місця через Електронний каталог; - створений віртуальний читальний зал для доступу до передплачених ресурсів: Ліга-Закон, EBSCO, EastView, Леном-Стандарт, дисертації Росії, російська електронна бібліотека ВБ "Грєбєнніков", база електронних підручників видавництва "ЦУЛ"; реалізоване підключення до Української науково-освітньої телекомунікаційної мережі «Уран», яка надає он-лайн доступ до баз даних наукових періодичних видань видавництв Springer, Cambridge University Press, Nature Publishing Grop, Royal Society of Chemistry, AAAS (AmericanAcademy of Arts and Sciences), Oxford Journals Collection, APS (American physical society) ін.; - реалізована можливість конвертування інформації в єдиний формат. Бібліотека забезпечена найсучаснішим обладнанням для перегляду, зчитування та запису інформації будь-якого формату (аудіо, відео, текст). Застосовуються сучасні технології та оснащення: сканери, принтери, копіри, пристрої для запису інформації на картки пам’яті; - впроваджено в роботу професійний фото сканер ATIZ Book Drive DIY для оцифрування фонду та подальшого розвитку бази «Електронних копій»; - впроваджено в роботу ручки-сканери для запобігання не коректного вводу даних та прискорення роботи по створенню інформаційних баз бібліотеки; - оновлений сайт бібліотеки (www.library.sumdu.edu.ua) Вперше почав функціонувати у 1999 році, з метою надання можливості користувачам орієнтуватися в її інформаційному просторі через Інтернет. Надаються можливості користування «Електронним каталогом», Електронною бібліотекою, ознайомлення з бюлетенем нових надходжень, з тематичними базами бібліотеки, стрічкою новин, структурою та ін.; - реалізований доступ із сайта до наукових систем та репозитаріїв, лімітованих ресурсів, електронних версій періодичних видань, ресурсів лабораторії дистанційного навчання; містить посилання на найбільш відомі ресурси Інтернет: сайти офіційних установ, бібліотек України, портали авторитетних електронних бібліотек, сайти періодичних видань та ін.; реалізований вільний доступ до усіх видань університету, праць науковців через Електронний каталог та бази розділу сайту "Відкриті ресурси СумДУ"; -створений Інституційний репозитарій (електронний архів) СумДУ (20 тис. документів); доступ до ресурсів в бібліотеці забезпечують 127 АРМ та зона wi-fi покриття в усіх підрозділах бібліотечної системи. Користування Інтернет безкоштовне; створені реальні умови для використання ресурсів бібліотеки безпосередньо на робочому місці – в університетській мережі понад 2 тис. комп’ютерів, 89 комп’ютерних класів.
•2009 рік - Перемога у Всеукраїнському конкурсі “Бібліотека року ” (2009) за проект Слабко Т.В. «Бібліотечно-інформаційний центр СумДУ – відкрита інформаційна система» 2011 рік - Перемога у Всеукраїнському конкурсі «Кращій сайт бібліотеки вищого навчального закладу» за проект Слабко Т.В. «Сайт бібліотеки СумДУ – віртуальне інформаційне середовище університету». 2010 рік - Т.В.Слабко є керівником проекту Електронний репозитарій СумДУ – що за рік став лідером серед репозитаріїв України за усіма вебометрічними показниками і посів найвищі позиції у світовому рейтингу Webometrics серед українських репозитаріїв: 2011 рік (липень) - друга позиція у світовому рейтингу Webometrics; 2012 рік (січень) – перша позиція у світовому рейтингу Webometrics.
Таким чином, починаючи з 90-х років, було закладено потужне підґрунтя для повномасштабної інформатизації бібліотеки, а саме: вивчення досвіду, впровадження новітніх технологій, навчання співробітників, освоєння програм, ідентифікація фондів, створення та підтримка баз даних, які дозволили обслуговувати в автоматизованому режимі всіх користувачів, вести багатоаспектний автоматизований пошук, видавати в автоматизованому режимі понад 1 млн. примірників документів на рік. Сьогодні Бібліотечно-інформаційна система університету – це весь навчальний заклад з усіма поза базовими структурними підрозділами і ця система вибудована так, що через Інтернет з будь якого місця, незалежно від відстані, є можливість увійти у відповідну базу даних Центральної бібліотеки і мати такі самі можливості, які надаються безпосередньо у її комп’ютеризованих читальних залах та інших структурних підрозділах.
Автоматизація бібліотечно-інформаційних процесів і всі пов’язані з цим нововведення позитивно сприймаються користувачами, які відзначають сучасність, оперативність, доступність, зручність використання та комфортні умови роботи з інформацією. За рік сайт бібліотеки відвідують понад 350 тис. відвідувачів, які здійснюють 1,6 млн. переглядів, у тому числі понад 30 % відвідувань припадає на неробочий час та вихідні дні, що свідчить про попит на ресурси бібліотеки та перспективність обслуговування користувачів у режимі віддаленого доступу.
Збережені найкращі традиції. В бібліотеці впроваджений досвід, набутий за роки становлення та продиктований часом. Сьогодні, організація доступу до інформації, наявність умов її опрацювання, відповідають найкращим європейським традиціям інформаційного забезпечення всіх напрямків діяльності сучасних університетів. Інформатизація бібліотеки та нововведення дозволили нам позбавитися багатьох бібліотечних рутинних робіт, які стали атавізмами в сучасній бібліотеці, в той же час ми зберегли найцінніші надбання вітчизняної бібліотечної справи. Сьогодні ми впевнені, що саме можливість спілкування з читачами не тільки у бібліотеці а й у соціальних мережах, їх навчання, консультування, комплекс різноманітних форм просвітницької роботи впливає на формування у молоді позитивної мотивації самоосвіти, навиків роботи з інформацією, стимулює професійне, ділове, дозвіллєве читання.
Інноваційним рішенням, свого часу, було створення в 1989 році (вперше в Україні) в бібліотеці технічного вузу Літературної вітальні. Сьогодні Бібліотечно-інформаційний центр визнаний культурно-просвітницьким осередком нашого міста. Бібліотека університету проводить значну культурно-просвітницьку діяльність, яка спрямована на сприяння виховній роботі серед студентів, формування у майбутніх спеціалістів моральних якостей, національної самосвідомості, духовності, інтересів до літератури, мистецтва. За понад 20 років плідної роботи Літературна вітальня бібліотеки отримала визнання не лише в університеті, а і в певних освітянських, літературних, образотворчих та музичних колах обласного центру. За ці роки проведено понад 2 360 заходів: літературні, літературно-музичні, тематичні вечори, поетичні години, різноманітні конкурси, диспути на морально-етичні теми, бесіди про мистецтво, історичні та правові години, зустрічі з цікавими людьми, письменниками, поетами, художниками, майстер-класи професіоналів, бібліографічні огляди, працює дискусійний клуб СумДУ «Кіночетвер». У підготовці і проведенні заходів, окрім співробітників бібліотеки, беруть участь викладачі, студенти університету, залучаються професійні літературо-, мистецтво-, музикознавці. З першого року заснування Літературна вітальня веде галерейну роботу: понад 130 виставок живопису, фотовиставки, декоративно-ужиткового мистецтва професійних митців та аматорів. Бібліотека співпрацює з науковцями Сумського обласного художнього музею ім.М.Онацького, який допомагає в організації виставок, що супроводжуються лекціями професійних мистецтвознавців. Бібліотечно-інформаційний центр СумДУ має в своїх фондах єдиний в області фонд патентної, науково-технічної документації (ГОСТи, ОСТи та ін..), факсимільне видання Пересопницького Євангелія, рідкісні видання «Україна – козацька держава», «Ілюстрована історія українського Козацтва» та ін. і надає можливість користуватися всіма інформаційними ресурсами і послугами не тільки своїм викладачам, науковцям, студентам, а й відкритий для студентів інших вишів, учнів гімназій, шкіл, всіх громадян міста і області.
Поширення досвіду. Бібліотечно-інформаційний центр постійно проводить екскурсії, приймає колег для запозичення досвіду, гостей університету та міста. Бібліотека університету є базовою для проходження практики майбутніх бібліотекарів – студентів Сумського вищого училища культури та мистецтв ім. Бортнянського. На базі бібліотеки проходять науково-практичні конференції, семінари тощо. Досвід роботи бібліотечно-інформаційної системи СумДУ по формуванню інформаційних ресурсів і впровадженню сучасних інформаційних технологій був заслуханий, схвалений і позитивно оцінений на колегії Міністерства освіти і науки України (листопад 2007 року). За результатами колегії у журналі «Вища школа» опублікована стаття ректора університету проф. Васильєва А. та директора бібліотеки Слабко Т. «Інформаційно-бібліотечна система сучасного ВНЗ: досвід роботи Сумського державного університету» (2008. - № 1. – с. 82-85). Неодноразово досвід роботи бібліотечно-інформаційного центру СумДУ висвітлювався в пресі.
Сучасна організація навчання та впровадження стандартів Болонського процесу вимагають посилення інформаційного забезпечення самостійної роботи студентів. Із введенням кредитно-модульної системи активність користувачів зросла в середньому на 60 %, що певною мірою свідчить про зростання і обсяги навантаження на співробітників. Своєчасне впровадження автоматизації бібліотечних процесів, інформатизація та наявність професійного колективу, спроможного виконувати свою роботу на суттєво новому рівні, надає можливість забезпечувати нові освітні технології шляхом зручного доступу до власних та світових інформаційних ресурсів, надання широкого спектра нових інформаційних сервісів.
Довідка про бібліотеку Бібліотечно-інформаційна система включає: Центральну бібліотеку; філіал бібліотеки у медичному інституті, 36 кафедральних бібліотек, 9 бібліотек при навчально-консультаційних пунктах університету в містах області та бібліотеки комплексу СумДУ: двох інститутів, двох коледжів, двох технікумів. Єдиний бібліотечно-інформаційний фонд складає понад 2,5 млн. примірників. Фонд бібліотеки універсальний за змістом (30 мовами) та складається з книг (підручники, посібники, монографії, довідники, брошури), періодичних видань, дисертацій, авторефератів, звітів про НДР, навчально-методичної літератури, патентної та нормативно-технічної документації. Проводиться робота по формуванню електронної бібліотеки з дворівневим доступом через Електронний каталог бібліотеки (на сьогодні понад 14 тис. найменувань). Щорічно фонди поповнюються на 55–60 тис. примірників (9,5 тис. назв). З 1999 року бібліотека СумДУ, єдина в області, занесена до реєстру ВАК на розсилання авторефератів, офіційні видання надсилають понад 20 державних установ, налагоджено книгообмін із 60 бібліотеками, у числі яких 55 – університетських з України, Росії, Польщі, Румунії, Туреччини. Передплачується біля 500 назв періодичних видань. Бібліотеками комплексу зареєстровано 17 категорій читачів (21,8 тис.), обслуговано 60,7 тис., їм видано 1748 тис. примірників, відвідування складають 605,0 тис., в т.ч. звернень до серверу бібліотеки 395,2 тис. разів. Автоматизовані всі бібліотечні процеси: комплектування, каталогізація, пошук інформації, книговидача, обслуговування користувачів тощо.