Користувачка:Olga Loboda 0806/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

ХАРЧЕНКО ПЕТРО АНДРІЙОВИЧ народився 25.06.1939 року в селі Хмелів Роменського району. Кандидат біологічних наук (1967), віце-президент Міжнародного конвенту тринітарних знань та перший віце-президент Української академії оригінальних ідей,Член Спілки письменників України (1990).Почесний доктор філософії Американського університету штату Флоріда та доктор філософії Християнського університету економічних та гуманітарнх знань Петро Харченко –автор багаточисленних світоглядних праць: “Антиномія індивіда і триєдності”, “Від індивіда до Боголюдини”, “Тригнозис”, “Тризуб – символ світогляду українців”, “ТриЕго”, “Необ’єктивована людина”, “Откровение Троичности” і т.д.

  ПЕтро Харченко народився в багатодітній родині напередодні Другої Світової війни, Петро Андрійович  ще з самого малку став плекати любов до рідного краю. Тут же пройшли його дитячі та шкільні роки.У школі  Петро дивував учителів знаннями: кілька десятиліть ставили його у приклад хмелівській дітворі.   Петро Харченко закінчив Українську сільськогосподарську академію. Учений, філософ, поет вірний обраному шляху боротьби за незалежну Україну та за науку без догматизму
     Вірші, статті, наукові роботи, що вийшли з-під пера цього оригінального майстра слова зачаровують нас своєю простотою, лаконічністю і зрозумілістю для будь-якої пересічної людини. Знайти підхід до аудиторії – справа не проста, вона під силу сильним особистостям, таким, як Петро Харченко. Людина, що пройшла великий життєвий шлях, після багатьох десятиліть здатна бачити світ іншими очами. Де б він не працював: викладачем навчального закладу, консультантом Президента України чи редактором журналу, над усе переймався сутністю людини, істиною. «Життя – це вічний пошук. Щось кличе за обрії, і ти ідеш, ідеш…»,- говорить Петро Андрійович.  Філософ третього тисячоліття пройшов багато доріг України і світу, та найглобальніші його мандри в пізнання світової загадки – трійки в одиниці. Завбачивши вузькість мислення людини, Петро Харченко відкрив два троїстих рівні тілесності людини та розгадав таємницю свідомості-психіки (ТРИЕГО). Оригінальний вчений своїми поглядами та ідеями випереджає час і оточення. У його житті поєднуються три справи, які сплітаються у дивовижне полотно – своєрідне сприйняття світу: Поезія, Наука і Постнаука (ним означена як Тригнозис). Психолог, аналітик, досвідчений слідопит, науковець, письменник, і просто людина – це складові пазла особистості, що змогла доторкнутися й розкрити суть найпотаємнішої частини душі, відкривши в ній Триєдину сполуку.
 Моє Трипілля триголосне, 
Не жить мені без тебе тут! 
 Хіба я знав, що все відносне,                                           
 Лиш ти для мене абсолют! 
Люблю по вінця, а не трошки, 
Я Україну і людей, 

Бо їсти з матірної ложки –

Найвища радість для дітей. 
         Петро Харченко 
   Усього зазнала родина Харченків у двадцятому столітті: і жаху від нічних набігів банди Марусі і страхіть голодомору.
... Під Ромнами, над хатами,
Прокричав три рази сич...

„Україну в домовину!” – Верховода кинув клич. Мов навіки всі засіки Підмітали по хатах. І зернину, як дитину, Голод хруснув на зубах. В ріднім полі – тільки болі... Мов гадючі упирі, Із-під тину Україну Тягнуть в яму трупарі... („Чорні дошки”)

Академік Української академії аграрних наук М.В.Зубець в особі Петра Харченка завбачив „цілителя духу, великого порушника спокою в філософії, інтелектуально незалежного від авторитетів науковця вірного духу свободомислення”. Монографії Петра Харченка – старт до подальшого вдосконалення логіки. А його поезія художніми засобами втілює мотив триєдності.

  Думка поета швидка і всеохоплююча. Декілька сот наукових публікацій в області сільського господарства, бджільництва, біології, соціології, історії, філософії, біохімії засвідчують енциклопедичні знання. Рядки віршів заримовуються так легко, як дихається. Петро Андрійович сприймає світ картинами, котрі природньо розбиваються на десятки, сотні деталей. Нескінченним разком намиста нанизуються вони. Годинами може декламувати, виразно при цьому жестикулюючи. Мов невидимий хтось нашіптує йому ті слова:
Близько істину той лиш пізнає,

Відхиляючи тайний покров, Хто трибічно себе осягає – Через віру, надію, любов. (Поема „Триєдність”)

   Його лірика поєднує живописні пейзажі і трепетні почуття з пошуками справжньості людського буття. Сотні віршів його стали піснями. Їх виконували Алла Кудлай, Оксана Білозір... 

Під Ромнами над тернами Вже посватав місяць ніч... За Сулою вечорами Зачекалась пісня стріч. Під Ромнами вдаль піснями Відпливла човнами ніч... За Сулою дні сльозами Потекли з коханих віч. Під Ромнами, між лугами, Розминулись день і ніч... За Сулою, поміж нами, Не судила доля стріч. Лауреат ХІІІ фестивалю сучасної української естрадної пісні

На початку книги „Від індивіда до Боголюдини” написано два слова: „Україні присвячую”. У цих словах зміст життя Поета і Вченого Петра Харченка.