Користувач:Євгенія Іванова/Чернетка

Безсполучникове складне речення — складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Між частинами безсполучникового речення (БСР) ставляться розділові знаки: кома, тире, двокрапка, крапка з комою.

Приклад:

Вітер віє на долину, колише билину, рід до роду листи пише та на Україну (Нар.тв.). У БСР немає головної та залежної частин, і все ж між ними можуть бути різні смислові зв'язки. За характером смислових зв'язків між частинами безсполучникові складні речення поділяють на дві основні групи: 1) з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній (рівноправні); такі БСР співвідносні зі складносурядними реченнями. Малі озера блискають незлісно, колише хмара втомлені громи (Л.Костенко). 2) з неоднорідними частинами, одне з яких пояснює інше; такі БСР близькі до складнопідрядних речень. У душі хлопець непокоївся: весна видалася засушливою (Г.Тютюнник). Виразити смислові відношення допомагають в усному мовленні інтонація, а в писемному — розділові знаки.

Складні безсполучникові речення емоційніші, інтонаційно багатші, ніж складнопідрядні й складносурядні. Тому вони частіше вживаються в розмовному та художньому стилях, ніж у науковому й діловому.

Розділові знаки

Кома Між частинами безсполучникового складного речення ставлять кому, коли вони виражають одночасність подій, наприклад: Реве та стогне Дніпр широкий, сердитий вітер завива. (Т.Шевченко.) послідовність подій, наприклад: Додолу верби гне високі, горами хвилю підійма. (Т. Шевченко.) Такі речення вимовляють з інтонацією

Крапка з комою Крапку з комою ставлять між поширеними частинами БСР, у середині яких уже є розділові знаки, наприклад:

Шелестить пожовкле листя по діброві; гуляють хмари. (Т. Шевченко.)

Двокрапка

Двокрапка ставиться, коли:

друга частина складного речення конкретизує, пояснює або доповнює зміст першої частини, наприклад: Добре тобі, брате: маєш крила… (Т. Шевченко.)

друга частина виражає причину того, що відбувається в першій частині, наприклад: Я сьогодні забарилась: батько занедужав.(Т. Шевченко)

Тире

Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, коли:

наступна частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться в попередній, наприклад: Защебетав соловейко — пішла луна гаєм. (Т.Шевченко.) зміст частин протиставляється або зіставляється, наприклад: Зійде сонце — утру сльози. (Т. Шевченко.) наступна частина порівнюється за змістом з попередньою, наприклад: Гляне — воду витре. (Т. Шевченко.) Першу частину таких речень вимовляють із підвищенням тону, а після паузи тон потрібно знизити.

Інтонація

Інтонація як специфічний і основний засіб зв’язку частин безсполучникового складного речення може бути різною:

перелічувальна, яка виражає відношення однорідності; зіставлення й протиставлення; зумовленості, яка виражає змістові відношення умови, часу, наслідку й допустовості; з’ясувальна, що виражає причинові й пояснювальні відношення.

Джерела

Бас-Кононенко О. В., Гнатюк Л. П. Українська мова. Теорія, завдання, тести: Навч. посібник для старшокласників та вступників до ВНЗу / О. В. Бас-Кононенко, Л. П. Гнатюк. — К.: Знання, 2009. — 405 с. Пономарів О. Д., Різун В. В., Шевченко Л. Ю. Сучасна українська мова: Підручник / За ред.. О. Д. Пономарева. — 2-ге вид., перероб. — К.: Либідь, 2001. — 400 с.

https://www.miyklas.com.ua/p/ukrainska-mova/9-klas/bezspoluchnikove-skladne-rechennia-46707/poniattia-pro-bsr-rozdilovi-znaki-v-bsr-46385/re-07626ca8-22ba-44b7-9985-c04f08ca533f

Доленко М. Т., Дацюк І. І., Квашук А. Г. Сучасна українська мова. / за ред. Петік В. Г. — 3-тє вид., перероб. і доповн. — К.: Вища школа, 1987. — 352 с. Безсполучникове складне речення – Українська мова та література. web.archive.org. 28 березня 2022. Процитовано 16 березня 2024.

Зробила Іванова Євгенія .